Попри те, що Німеччина була однією з могутніх країн, в цілому, в розвитку промисловості вона значно відставала від Англії та Франції.
У Німеччини особисто вільні селяни виплачували поміщикам великі грошові повинності. Дозволом на викуп повинностей змогли скористатися ті, кому за 30 років. Пруські поміщики, яким належало більше половини земель, розвивали великі капіталістичні господарства, засновані на застосуванні праці наймитів. Подальший розвиток капіталізму гальмувала політична роздробленість, абсолютні монархії в більшості німецьких держав, внутрішні митні збори, свавілля чиновників і поміщиків. Існування між більшістю з них митних кордонів спричиняло тому, що перевезення товарів німецькими землями коштувало дорожче, ніж до Америки. Економічна криза 1847 р. та неврожаї різко погіршили становище більшості населення. Міська біднота, обурена підвищенням цін на продукти харчування, громила крамниці та пекарні. Селяни палили панські маєтки і нищили документи, в яких було зафіксовано феодальні повинності.
Все це стало причинами революції 1848-1849 рр.. в Німеччині. Головне завдання революції - знищення феодальної роздробленості і політичне обєднання країни.
У більшості німецьких держав сформувалася опозиція, яка вимагала здійснення політичних і соціально-економічних перетворень. Представники ліберальних кіл обмежувалися пропозиціями скликання загальноімперського станового представництва, поширення митного союзу, ліквідації привілеїв поміщиків. Прихильники поміркованих поглядів виступали за створення єдиної німецької держави у формі конституційної монархії. Радикали боролися за об'єднання Німеччини і проголошення республіки, ліквідацію станових привілеїв, вжиття заходів для покращення матеріального становища трудящих.
Революційний вибух був прискорений вістями про проголошення республіки у Франції. Рушійною силою революції були широкі народні маси — робітники, ремісники, селяни. Особливо активну роль в революційній боротьбі грав пролетаріат, проте гегемонія належала ліберальній буржуазії. Робочий клас був ще дуже нечисленним і слабким, щоб стати керівною силою руху.
