Вивчення художнього твору, як правило, проходить такі етапи: а) підготовка учнів до його сприймання; б) ознайомлення з текстом; в) текстуальна робота над твором; г) підсумкові заняття. Підготовка учнів до сприймання твору. Кількість часу, відведеного на вступні заняття, регламентується у кожному конкретному випадку самим учителем. Характер вступних занять визначається рівнем літературного розвитку дітей, своєрідністю ідейно-художнього змісту твору, його художньою специфікою, дидактичними завданнями уроку, місцевими можливостями тощо. Найпоширеніші методи і прийоми навчання, які застосовуються на вступних заняттях: вступне слово вчителя, бесіда з учнями, розгляд картин та ілюстрацій відомих художників, самостійне читання учнями окремих розділів підручника, перегляд фрагментів кінофільмів тощо. Основне заняття вступних занять – підготувати дітей до сприймання цих творів, включити нові явища, факти в систему вже засвоєного. Нерідко на вступних заняттях з літ-ри вчитель характеризує ту історичну епоху, що породила художній твір, дає істор.коментар до нього. У 5-6 кл.на вступних заняттях особливо важлива роль нал.активізації тих знань, яких уже набули учні в процесі роб.над худ.творами. Перед вивченням теми «Укр.нар.казки» вчитель запитає п’ятикласників, які казки їм найбільше сподобалися, запропонує переказати їх. У сер.класах можна запропонувати учням перед вивченням худ.твору прочитати відповідну статтю підручника (напр.. «народний месник», яка подається у підручнику для 5 кл.до «Пісні про Устима Кармелюка»). У ст.кл. худ.творів письменників розглядаються в контексті їхньої творчості, літ.процесу, тому в них вступні заняття відзначаються більшою складністю і широтою наукових узагальнень. Тут глибше й повніше розкривається соц..зумовленість появи твору, даються до нього глибші історичні коментарі. З метою активізації істор.уявлень дітей можуть практикуватися екскурсії в музеї, картинні галереї. Великі за обсягом твори старшокласники читають вдома, Щоб виявити їхнє розуміння і ставлення до твору після першого читання, корисно перед аналізом провести бесіду, яка допоможе відповідно спрямувати урок.
Ознайомлення з текстом. Читання творів – це 1-ий етап його вивчення. Види: вголос (з книжки, напам’ять) і про себе, читання учня, вчителя, актора. Індивідуальне і колективне, читання в особах, коментоване читання, озвучене музикою. Текстуальна роб.над твором(аналіз художнього твору). На перших етапах літ.освіти учні ще не можуть сприймати всі компоненти худ.твору в їхньому взаємозв’язку і взаємозумовленості. Аналіз тексту худ.твору спрямований тут на те, щоб учні з’ясували послідовність розгортання письменником картин життя, уміли визначити основні епізоди і переказувати їх, встановлювати причинно-наслідкові та часові зв’язки між запланованими подіями, характеризувати літ.героя, його вчинки, висловлювати своє ставлення до нього. Чим старша учні, тим вони більш здатні аналізувати твір з більшою повнотою, давати самостійну критичну оцінку творчості митця. У процесі аналізу потрібно вдало поєднувати детальний текстуальний розгляд окремих епізодів, образів, картин з узагальненнями. Детальніше розглядаються ті епізоди, образи, елементи, які несуть важливе ідейно-художнє навантаження у творі, розкривають певні особливості творчої манери письменника.
Підсумкові заняття. Може відводитися окремий урок або його ч-на. Це зал.від місця теми в заг.курсі літ., бюджету того часу, який є у розпорядженні вчителя. У 5-8 кл.на підсумк.зан.зосереджується увага переважно на пізнавальному і виховному значенні твору. В ст..кл.худ.твори розглядаються на фоні літ.процесу. Тому на ост.етапі вивчення творчості письменника необхідно з’ясувати, які теми, проблеми, жанри худ.літ.привернули його увагу і як вони практично реалізувалися в його творах, яку роль відіграла худ.спадщина митця для наступних поколінь і чим вона важлива для нашої епохи.
