А) Пн війна — війна між Москвою та Швецією у 1700—1721 за панування на Балтиці, й в цілому — за домінування у Сх Європі. Після початку рос-шведської війни, становище Гетьманщини у складі Московського царства ще більш ускладнилось. Цар Петро І постійно вимагав від гетьмана Івана Мазепи все більше допомоги живою силою, провіантом та амуніцією. Крім того, укр. козаки та старшина постійно скаржились на утиски та побори з боку московських військ. Грабункам піддавалось й цивільне населення Гетьманщини. Утиски з боку Московського царства, та прихід шведів в Україну відкрили перед Мазепою реальний шлях до визволення України, гетьман відсилає до Карла 12 послів із проханням прийняти козаків під свою протекцію, коли Петро І дізнається про це то наказує піймати і стратити Мазепу.
26 жовтня 1708 Мазепа разом з 6-ма тис. козаків відправляється до табору Карла 12, 28 жовтня відбувається їх зустріч. Після переходу Мазепи на бік шведів було взято в облогу моск. військами гетьманську столицю – Батурин, місто було достатньо сильно укріплене,мало значні запаси продовольства і зброї , але через зраду сотника Івана Носа вона впала. Після захоплення Батурина Петро І вислав 30 тис. військо на Запорізьку Січ. Полковник І. Скоропадський, який спочатку виступив на боці Мазепи, без бою здав Стародуб та приєднався до Петра.
Захоплення Батурина мало ще один наслідок, оскільки після цієї події козаки почали сумніватися чи варто взагалі підтримувати шведів та Мазепу, бо цар наказав усіх прибічників Мазепи знищувати. Після осінньої воєнної кампанії, відбувалися тільки дрібні локальні сутички шведських та рос. військ. Для шведів цей проміжок часу був дуже невдалим, оскільки люті морози дуже виснажили їх, та зменшили чисельність їх армії. Окрім цього військова підтримка з боку турків і татар – не була надана, оскільки рос цар надсилав численні дарунки султанові і той зайняв нейтральну позицію в цій війні, але у Карла ХІІ та Мазепи з'явився новий союзник — ЗС. В кінці березня 1709 Кошовий отаман Кость Гордієнко, разом з 8 тис козаків присягнув на вірність Карлу ХІІ та гетьману І. Мазепі.
З квітня 1709 року поч облога Полтави, після початку облоги відбулося декілька штурмів фортеці, але жоден не був вдалим, оскільки у шведів не було достатньо гармат і пороху. Тим часом, цар Петро, зібравши достатньо велику армію, почав форсувати Ворсклу. 27 червня 1709 поч Полтавська битва, в якій шведи зазнали нищівної поразки і змушені були відступити на південь до Молдови.
Б)Особа і діяльність І. Мазепи вважаються надзвичайно суперечливими і отримали в історичній літ. неоднозначну оцінку, досить часто суперечливу. Безперечно, це один із найвизначніших і найскладніших політ діячів України. Рос царизм, поч від Петра І, довгі роки і навіть століття настирливо насаджував його образ як «злодія», зрадника, сепаратиста, безпринципного й віроломного політика. Багаторічний тиск великодержавницької великоросійської пропаганди царизму призвів до того, що Івана Мазепу вважали зрадником не лише широкі народні маси, але й значна частина російських та українських істориків до кінця XIX ст.
Однак уже від поч XIX ст. багато укр істориків — М. Костомаров, В. Антонович, Ф. Уманець, М. Грушевський, І.Борщак та ін все уважніше вивчають і, об´єктивно аналізуючи, позитивно оцінюють особу і діяльність Мазепи. Даючи оцінку Мазепі, його діяльності, слід мати на увазі істор ситуацію, характерні риси того часу і мотиви, що штовхнули його на розрив з Москвою і союз зі Швецією. В умовах тогочасної політ ситуації, коли Україна була поділена між 3-ма державами-загарбницями він повинен був вести дуже гнучку політику, яка б дала промінь надії на здобуття незалежності. Петро І і придворні російські історики та політики твердили, що Іван Мазепа перейшов на бік шведів з егоїстичних, корисливих цілей, але це не так. Тому, що на час укладання союзу із Швецією йому виповнилося 70, він мав найбільше влади в Україні, користувався необмежною довірою царя, отримуючи від нього найвищі нагороди, у тому числі другий в Росії орден А. Первозванного. А це означало, що особистих, егоїстичних мотивів в нього не могло бути. Мазепа піклувався про долю Укр. держави, про її незалежність.
