Злочинність неповнолітніх може бути охарактеризована такими тенденціями: 1) стрімко зростає рівень вживання наркотичних та інших токсичних речовин і, як наслідок, кількість злочинів, пов’язаних із наркотиками; 2) злочинність неповнолітніх стала жорстокішою. Багато в чому це пов’язано з тим, що досить часто агресивна та кримінальна поведінка позитивно відображається у засобах масової інформації, створюючи картину прийнятних норм у межах певних молодіжних субкультур; 3) аналогічно до загальної злочинності рівень злочинності неповнолітніх є в декілька разів вищим в урбанізованих регіонах; 4) спостерігається помітне зростання кількості насильницьких злочинів та злочинів, скоєних за обтяжуючих обставин, зокрема, злочинність неповнолітніх дедалі набуває більш організованого характеру. Понад 70% неповнолітніх осіб вчиняють злочини у складі груп, у тому числі за участю дорослих.
У літературі виділяються такі види груп неповнолітніх: традиційні (нечисленні, нестійкі, які діють протягом короткого часу; їх учасники – загалом 14-річні підлітки); перехідні (включають у себе окремі мікрогрупи до 7-ми чол., 15% – повнолітні, до 3% – 14-річні підлітки); стійкі угруповання (складаються із ланок за віковою та територіальною ознакою). За спрямованістю груп можна виділити такі їх види: дозвільні групи (неповнолітні об’єднуються для сумісного проведення дозвілля); групи осіб, які вчиняють правопорушення, однак вчинення злочину для них є випадковим; групи,що спеціально створюються для вчинення злочинів.
Великою проблемою є стрімке зростання бродяжництва та дитячої безпритульності. Ця категорія неповнолітніх дедалі частіше стає і жертвами, і злочинцями одночасно: вони втягуються у проституцію і пов’язану з нею торгівлю людьми.
Особистість неповнолітньої особи, яка вчинила злочин слід розглядати як сукупність стійких, кримінологічно значущих властивостей особи у віці від 14 до 18 років, що обумовили вчинення нею злочину.
Протиправна поведінка неповнолітніх пов'язана насамперед з такими особливостями їхньої психіки, як підвищена навіюваність, не сформованість життєвих орієнтацій, юнацький негативізм, наслідування.
71.
