Осідаючи на наземних частинах рослин, одні радіонукліди міцно сорбуються, інші змиваються дощем, здуваються вітром, треті проникають в рослини і беруть участь в обміні речовин, в процесі їх росту і розвитку. Затримання рослинами радіоактивних речовин, що випадають з атмосфери, залежить від фізичних властивостей опадів (частки, пари, роса, туман, дощ), дисперсності випавшого матеріалу і швидкості росту рослин. Затримка радіонуклідів при попаданні на посіви в розчинній формі коливається від 8 до 90%.
Осілі з повітря і затримані на поверхні листя і стебел радіонукліди можуть перебувати як у вільному, так і в сорбованому вигляді. На сорбцію затриманих рослинами радіонуклідів впливають температура і вологість повітря, особливості будови поверхні листя, сольовий склад і рН розчину, що містить радіонукліди, наявність або відсутність кутикули.
Пересування радіонуклідів в органи, не піддані прямому забруднення, визначається як фізико-хімічними властивостями радіонуклідів, так і біологічними особливостями рослин. Стронцій-90, рубідій-106, 144-церій пересуваються з листя в інші органи рослин в 100 разів повільніше, ніж цезій-137 Спочатку радіонукліди проникають у внутрішню структуру в місці зіткнення, а потім переміщаються в інші органи рослин. Перенесення радіонуклідів в продуктивні частини рослин залежить від їх віку та фізіологічного стану тканин, на які потрапили радіонукліди. Пересування радіонуклідів зі старого листя йде інтенсивніше, ніж з молодого.
