Поняття "девіація" прийшло в соціологію з біології й означає - відхилення..
Девіантна поведінка в соціології – поведінка, що відхиляється від загальноприйнятих в суспільстві норм і правил. Девіантна поведінка складається з 3 компонентів.
1. Людина, якій властиво визначена поведінка;
2. Очікування чи норма, що є критерієм оцінки поведінки;
3. Інша людина чи група, організація, що реагує на поведінку.
У суспільстві не існує чітких критеріїв, що визначають девіантну поведінку. І дуже важко встановити, які типи поведінки варто вважати девіантними в суспільстві, а які ні. Крім того, у різних суспільствах, з різними типами культур по різному буде оцінюватися і поведінка людини.Найбільш яскравими прикладами девіації служать такі вчинки – убивство, зґвалтування.
По цілям і спрямованості розрізняють наступні типи девіантної поведінки:
1. Деструктивна. Поведінка, що порушує систему соціальних зв'язків.
2. Асоціальна. Поведінка несхвалювана навколишніми, але не порушує системи соціальних зв'язків.
3. Протиправна чи деліквентна. Під деліквентною поведінкою розуміється порушення законодавства.
Девіантну поведінку умовно можна розділити на кілька видів:
1. Порушення дисципліни (деструктивна і асоціальна поведінка).
2. Великі злочини і малі правопорушення (деліквентна поведінка).
У соціології виділяються такі види злочинів:
А) Злочини проти особистості: убивство, зґвалтування, нанесення тілесних травм і т.д.
Б) Біловоротничкова злочинність. Здійснюється людьми, що займають особливий соціальний статус. Це злочини медиків, політиків, корпоративні злочини.
В) Організована злочинність. Їй властиві інтенсивні контакти з правоохоронними органами і з урядом. Зв'язана організована злочинність з тіньовою економікою
Г) Державні злочини.
Д) Злочини без жертви (проституція, порнографія, самогубства, наркоманія, аборти).
3. Третій вид девіантної поведінки – психічні захворювання.Щоб уникнути непередбачених учинків з боку психічно хворих людей, суспільство визначає їх як девіантні і воліє їх ізолювати.
