пользователей: 21281
предметов: 10473
вопросов: 178149
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

2016:
» история
всякое 2:
» 200-300
» 300-400
» 100-200
» 0-100
» 400-500
всякое:
» 0-100
» 100-200
» 200-300
» 300-400
» 400-500
» 500-600
лингвистика:
» русский
ФИЛОСОФИЯ:
» Философия
БИОЛОГИЯ:
» патофизиология
» биология беларус.

С.М.Соловйов-історія України,Росії. Польщі в дисертаціях та моографічинихдослідженнях

Народився в Москві, в сім’ї священика. Закінчив Московський університет, історико-філологічний факультет.

У 1864-70 рр. декан історичного факультету Московського університету, потім – ректор (1871-1874). Потім був директором Оружейної палати. Його учнем був Ключевський.
Вплив на нього мали Карамзін, Еверс, Гегель.

Соловйов був близький до державників, але сам державником не був.

Після закінчення університету університету у 1842 р. був учителем у графа Строганова, подорожував по Німеччині, Чехії, Бельгії. У 1845 р. Погодін звільнився з посади зав кафедри історії і на його місце прийняли Соловйова. Через це вони недолюблювали один одного.

Магістерська дисертація «Об отношении Новгорода к великим князьям»(1845)
Докторська – «История отношений между русскими князьями Рюрикова дома»
Розвинув родову теорію Еверса. Видає кілька програмних статей, різко негативно критикує режим Миколи І, кріпацтво. Вважає, що вирішення селянського питання – це першочергове завдання влади.

У 50-70-ті рр. пише праці з історіографії: «Писатели русской истории 18 в.». Має кілька праць, присвячених Б. Хмельницькому.

Програмні стаття: «Исторические письма» (1858), говорить про актуальність вивчення історії. Завдання історії – давати відповіді на сучасні запити життя. Найактуальніші проблеми – про історичну роль дворянства; середнього класу(буржуазії); про долю сільського народонаселення; процес пролетаризації селянства. Для вирішення цих проблем потрібно зрозуміти закони суспільного розвитку. Ідеал – надкласова держава, яка об’єднує всіх громадян. Ідеалом вважав європейську людину, яка ставить інтереси громади вище своїх.

У 1876 р. пише статтю «Начала русской земли». Тут він викладав свої погляди історичного процесу: географічний (природа країни), етнографічний(характер племені, до якого належить народ), зовнішній(контакти з іншими народами).

1851 р. – читав цикл лекцій «Публичные чтения»(4 лекції) – на тему «Взгляд на историческое установление государственного правления в России до Петра Великого». В цих лекціях обґрунтовує тезу про те, що реформи Петра І були обумовлені попереднім історичним розвитком. Наголошує на прогресивності реформ Петра І, внаслідок реформ зросло народне самопізнання.

Праця з історіографії: «Писатели русской истории 18 в.». Як ліберал, критикував кріпацтво, але скасування кріпосного права булло проведено непослідовно, що привело до падіння моралі.

1863 р. – написав велику статтю «История падения Польщи», яка базується на фактичному матеріалі з історії Польщі. Присвячена суспільній боротьбі у Речі Посполитій, розподілу Польщі. Ставить питання про причини падіння Польщі. Вважав, що були 2 основні фактори:

  1. реформи в Європі.
  2. польська шляхта ставила сої особисті інтереси вище суспільних.

Ідеал у цій статті – держава, яка здійснює політику на благо всіх суспільних станів.
«Публичные чтения о Петре Великом» у 1872 р. (з нагоди 200-річчя народження Петра).

Зокрема, говорить:

  • про закономірність історичного процесу
  • про історію народу (нації): розвивався з нижчих форм до вищих
  • роль вождів (герої для нього ті, хто розуміє потреби суспільства, очолює суспільство).

Епоха Петра – перехід від стародавньої історії до нової. Соловйов намагався розкрити умови переходу від стародавньої історії до нової. Росія здійснила цей перехід на 2 століття пізніше, ніж інші країни Європи (просто російський народ діяв на зовнішні обставини + зовнішні умови). Результат реформ:

  • подолання однобокості господарського розвитку
  • зростання просування до морів(зокрема, Балтійського).

Завдяки Петру Росія наблизилася до Європи економічно, культурно і політично. Ідеалізував Петра.

«Александр І. Политика. Дипломатия» (1877-78): признаючи внутр. закономірність історичного розвитку, каже, що революційні перевороти є протиприродними. Торкається східного питання – російсько-турецької війни 1826-28 рр., політика Росії на Балканах носила суперечливий характер:

  • Росія не хотіла конфліктувати з Туреччиною;
  • Росія мала тут свої інтереси, зокрема, тут жило багато слов'ян.

03.05.2015; 12:30
хиты: 81
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь