пользователей: 21211
предметов: 10450
вопросов: 177346
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

2016:
» история
всякое 2:
» 200-300
» 300-400
» 100-200
» 0-100
» 400-500
всякое:
» 0-100
» 100-200
» 200-300
» 300-400
» 400-500
» 500-600
лингвистика:
» русский
ФИЛОСОФИЯ:
» Философия
БИОЛОГИЯ:
» патофизиология
» биология беларус.

Загальні особливості та закономірності відчуттів

Відчуття є реакцією на адекватні подразники, наприклад, зорові відчуття виникають при впливі на органи зору світлових хвиль. Слухові відчуття виникають при впливі на слуховий аналізатор звукових хвиль. Смакові та нюхові відчуття виникають при впливі на смаковий чи нюховий аналізатор хімічних речовин. Дотикові відчуття виникають при впливі на шкіру людини механічних подразників, проте, крім вказаної своєрідності кожного виду відчуттів виділяють і загальні особливості та закономірності всіх відчуттів. До загальних особливостей відчуттів належать:

Якість відчуттів – це їх  своєрідні особливості, які відрізняють ці відчуття від усіх інших. Наприклад, зорові відчуття розрізняють за кольором та насиченістю, слухові відчуття розрізняють за висотою звуків, їх тембром та гучністю.

Інтенсивність відчуттів є їх кількісною характеристикою і залежить від сили дії подразника та функціонального стану аналізатора, насамперед його рецептора.

Тривалість є часовою характеристикою відчуттів і залежить, насамперед від часу дії подразника, тобто від його тривалості. Відчуття виникає не одразу після початку дії подразника на рецептор, а лише через певний проміжок часу, який називають прихованим (латентним) часом. Точно так відчуття і не щезає одразу після припинення дії подразника. Така інертність відчуттів виявляється у явищі післядії. Це найкраще досліджено при аналізі зорових відчуттів, коли припиняється дія подразника на органи зору слід від такої дії залишається у вигляді послідовного образу. Послідовні образи можуть бути двох видів:

  • позитивні послідовні образи мають таке ж забарвлення і світлоту як основний подразник;
  • негативний послідовний образ забарвлений у кольори, які є додатковими щодо кольорів основного подразника.

На інерції зорового відчуття побудований кінематограф.

Просторова локалізація подразника. Аналіз у просторі здійснюють дистантні рецептори і це дозволяє визначити положення подразника  у просторі. Контактні рецептори визначають положення подразника на основі його безпосереднього контакту з рецептором.

І. Чутливість та її вимірювання

Органи чуття можуть мати більшу або меншу чутливість щодо подразників, які вони відображають, тобто ці органи чуття більш  менш точно відображають дані показники. Абсолютна чутливість певного аналізатора визначається такими величинами:

  1. Нижній абсолютний поріг чутливості – це мінімальна сила подразника, яка здатна викликати ледь помітне відчуття. Показники, сила яких менше цієї порогової величини називаються підпороговими, вони не поступають до кори головного мозку
  2. Верхній абсолютний поріг чутливості – це максимальна сила подразника, яка ще здатна викликати адекватне для даного аналізатора відчуття. Подразники, сила яких верхнього порогу відчуттів випливають лише больові відчуття.
  3. Органи чуття здатні також розрізнити відмінності у подразниках, які діють на них. Мінімальна відмінність двох подразників, яка здатна викликати ледь помітну відмінність відчуттів називається порогом або диференційним порогом.

   ІІ. Адаптація

Адаптація може існувати в трьох основних видах. Адаптація (пристосування) – це зміна чутливості аналізатора під впливом дії певного подразника.

  • Адаптація у вигляді певного зникнення відчуття при тривалій дії подразника на рецептор.
  • Адаптація у вигляді притуплення відчуття під впливом дії сильних подразників.
  • Прикладом позитивної адаптації є адаптація, яка полягає у збільшенні чутливості аналізатора під впливом дії слабких подразників. Наприклад, коли людина певний час знаходиться у темряві, вона поступово починає розрізняти певні предмети.

   ІІІ. Взаємодія відчуттів:

Взаємодія відчуттів _ це зміна чутливості  одного аналізатора при впливі подразників на інші аналізатори. Наприклад, чутливість органів зору підвищується, коли на слуховий аналізатор цієї людини впливають слабкі подразники. Якщо ж на слуховий аналізатор впливають дуже сильні подразники , то це знижує чутливість органів зору.

Виявлено, що на підвищення чутливості зорового аналізатора вати певні запахи. Різкі запахи, які викликають неприємні емоції, можуть знижувати чутливість органів зору.

Сенсибілізація – це підвищення чутливості певного аналізатора під впливом взаємодії аналізаторів або під впливом вправ.

Синестезія – це виникнення відчуття адекватного одному аналізатору при дії подразника на інший аналізатор. Прикладом синестезії є наявність у певних композиторів (Римського-Корсакова, Скрябіна) «кольорового» слуху. Це означає, що людина чує звуки, які впливають на її органи слуху, а у неї виникають зорові відчуття, які є адекватними для іншого зорового аналізатора. Взаємодія аналізаторів може здійснюватись в 2 основних формах:

  1. спостерігається підвищення чутливості одного аналізатора під впливом дії слабких подразників на інший аналізатор;
  2. зменшення чутливості певного аналізатора під впливом дії сильних подразників на інший аналізатор.

11.05.2015; 23:38
хиты: 83
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь