пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

2017:
» биология
» криминалогия
» паразитология
2016:
» история
всякое 2:
» 200-300
» 300-400
» 100-200
» 0-100
» 400-500
всякое:
» 0-100
» 100-200
» 200-300
» 300-400
» 400-500
» 500-600
лингвистика:
» русский
ФИЛОСОФИЯ:
» Философия
БИОЛОГИЯ:
» патофизиология
» биология беларус.

Поняття про відчуття. Фізіологічне підґрунтя відчуттів

Пізнавальна діяльність – це відображення у мозку людини предметів та явищ оточуючого світу може здійснюватись у двох основних формах:

  • у формі чуттєвого пізнання;
  • у формі абстрактного пізнання.

Чуттєве пізнання здійснюється через відчуття і сприймання. Необхідною умовою такого пізнання є безпосередній вплив матеріальних подразників на органи чуття людини. За допомогою відчуттів і сприймань людина отримує відомості про зовнішні особливості та властивості предметів оточуючого світу, які можуть безпосередньо відчуватись та сприйматись.

Абстрактне пізнання здійснюється насамперед за феноменальне мислення, уяви. В своїх  вищих розвинутих формах мислення та уява притаманні лише людині з її свідомістю та здатністю реалізовувати власну активність у діяльності. Функцією мислення та уяви є опосередковане відображення оточуючого світу, тобто узагальнення знань про цей світ на основі відомостей, які вже накопичені у минулому досвіді людини за допомогою пам'яті. Ці знання є результатом розмірковувань, висунення  певних гіпотез, узагальнення, тобто є результатом логічної розумової обробки. Це означає, що при абстрактному пізнанні дійсності людина отримує знання про внутрішні особливості та закономірності оточуючої дійсності, які складають глибинну сутність відповідних явищ і не можуть безпосередньо виявлятись за допомогою органів чуття.

В абстрактному пізнанні дійсності важливу роль відіграє також пам'ять. Чуттєве і абстрактне пізнання дійсності тісно пов’язані між собою і тільки їх єдність забезпечує адекватне відображення психікою людини оточуючої дійсності та активну регуляцію на цій основі поведінки людини.

Відчуття – це пізнавальний психічний процес, відображення у мозку людини окремих властивостей предметів і явищ оточуючого світу, а також внутрішніх станів самого організму людини при безпосередньому впливі матеріальних показників на органи чуття людини. Відчуття є найпростішим пізнавальним процесом, вихідною формою пізнання оточуючої дійсності. Вчені довели, що органи чуття людини є єдиними каналами, через які зовнішній світ впливає на свідомість людини. Відчуття виступають суб’єктивним образом об’єктивного світу. Таке відображення світу обумовлюється:

  1. природою самих відчуттів як властивості мозку відображати цей світ;
  2. психічним складом особистості людини, яка відчуває.

Це означає, що кожна людина у своїх відчуттях відображає один і той же об’єктивний світ, але в кожної ладни це відображення пов’язане з її індивідуальними особливостями, тобто здійснюється своєрідно.

Рефлекторна природа відчуттів

Відчуття являє собою відповідь нервової системи на певний подразник, який діє на органи чуття людини. Відчуття як будь-яке інше психічне явище мають рефлекторну природу. В основі виникнення відчуттів лежать певні нервові процеси, які відбуваються в відповідних аналізаторах. Аналізатор складається з трьох основних частин:

  1. периферійної частини – рецептора, який являє собою своєрідний трансформатор зовнішньої енергії подразника у нервовий процес;
  2. провідникові нервові шляхи (доцентрові та відцентрові нерви), які переносять нервове збудження від рецептора до центральної частини аналізатора і від неї до робочого органу (ефектору);
  3. центральна частина аналізатора – це підкіркові та кіркові відділи головного мозку, у яких відбувається обробка нервових імпульсів, які йдуть від рецептора. Центральна частина аналізатора складається в своєю чергу з ядра та розсіяних клітин. Функцією ядра аналізатора є здійснення тонкого аналізу та синтезу, тобто розрізнення подразників за якістю, інтенсивністю. Наприклад, розрізнення звуків за висотою, за тембром за гучністю. Функцією розсіяних елементів є здійснення більш грубого аналізу. Наприклад, розрізнення музичних звуків і шумів. Відчуття є результатом функціонування всіх відділів аналізатора у їх нерозривній єдності. Аналізатор являє собою найважливішу частину рефлекторної дуги, яка складається з рецептора, провідних нервових шляхів, центрального (мозкового) відділу та ефектора.

11.05.2015; 23:35
хиты: 776
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь