пользователей: 21211
предметов: 10450
вопросов: 177346
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

2016:
» история
всякое 2:
» 200-300
» 300-400
» 100-200
» 0-100
» 400-500
всякое:
» 0-100
» 100-200
» 200-300
» 300-400
» 400-500
» 500-600
лингвистика:
» русский
ФИЛОСОФИЯ:
» Философия
БИОЛОГИЯ:
» патофизиология
» биология беларус.

Сутність та фізіологічні основи уваги

Увага є важливою і необхідною умовою для здійснення будь-якого виду діяльності людини, насамперед учбової та трудової діяльності. Основною властивістю всіх психічних процесів людини є їх вибірковий характер. Така вибірковість свідомості людини пов’язана з її властивістю свідомості і уваги. Увага, на відмінність від інших пізнавальних процесів (відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уява) свого власного особливого змісту не має, а виступає динамічною  стороною умови протікання цих пізнавальних процесів. Увага – це спрямованість і зосередженість свідомості людини, яка передбачає підвищення сенсорної (перцептивної) інтелектуальної чи рухової активності. Спрямованість свідомості означає її вибірковість, мимовільний чи довільний          вибір тих об’єктів, які відповідають потребам людини, цілям та завданням її діяльності. Зосередження свідомості (її концентрація)  на певному об’єкті означає відволікання у даний період часу від усіх інших впливів оточуючого світу стає більш повним і чітким. Це означає, що увага у її вищих формах забезпечує активну регуляцію пізнавальних процесів людини та її свідомої поведінки. Розуміння фізіологічних механізмів уваги тісно пов’язане з працями видатних вчених – фізіологів – Павлова та Ухтомського. Павлов ще при розгляді орієнтувальних рефлексів висунув думку про рефлекторну природу мимовільної уваги.

У відповідності з ідеями Павлова  та Ухтомського явище уваги пов’язане з осередками підвищеної  збудливості  у корі великих півкуль головного мозку при взаємодії процесів збудження та гальмування. Павлов висунув положення про те, що в кожен момент часу в корі великих півкуль є осередок, в якому створюються найсприятливіші умови для виникнення збудження. Цей осередок Павлов назвав оптимальним осередком збудження. Він виникає  в результаті дії закону індукції нервових процесів, у відповідності з яким виникнення збудження в одній ділянці мозку приводить до гальмування в інших ділянках. Павлов називав цей оптимальний осередок збудження творчим відділом півкуль, оскільки саме в даний момент часу найлегше утворюються нові умовні рефлекси. Цей осередок збудження є динамічним.

Для розуміння фізіологічних умов уваги важливе значення має принцип домінанти, висунутий Ухтомським. На його думку, у мозку завжди існує домінуючий панівний осередок збудження, який його назвав домінантою. Головною властивістю домінанти є її притягнення до себе вже існуючих  осередків більш слабкого збудження, ще більше посилюючись за їхній рахунок і ще більше домінуючи над ними. Цей принцип домінанти дозволяє зрозуміти механізм існування тривалої інтенсивності уваги, оскільки така домінанта є стійкою.

Сучасні дослідження довели, що увага можлива лише при повному рівні активності мозку, а тому у виникненні уваги важливі роль відграє неспецифічна система мозку (ретикулярна формація, дифукаталомічна система, гіпоталамічна структура – гіппокамп). Функцією  цієї неспецифічної системи мозку є забезпечення неспецифічної активації мозку. Мимовільна увага пов’язана з загальними формами неспецифічної активації мозку, а довільна увага передбачає як підвищення рівня активності мозку в цілому, так і суттєві зміни в активації різних відділів мозку. Сучасні дослідження довели також повідну роль кори великих півкуль у виникненні уваги, а на рівні кори мова йде пор існування спіральних нейронів уваги.


11.05.2015; 12:40
хиты: 68
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь