пользователей: 21241
предметов: 10456
вопросов: 177505
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

2016:
» история
всякое 2:
» 200-300
» 300-400
» 100-200
» 0-100
» 400-500
всякое:
» 0-100
» 100-200
» 200-300
» 300-400
» 400-500
» 500-600
лингвистика:
» русский
ФИЛОСОФИЯ:
» Философия
БИОЛОГИЯ:
» патофизиология
» биология беларус.

ПОРІВНЯЙТЕ МЕТОД...

26.Порівняйте метод аналізу документів зі спостереженням. В яких ситуаціях необхідно віддавати перевагу цим методам збору соціологічної інформації?

 Під спостереженням розуміється цілеспрямоване сприйнят­тя явищ об’єктивної дійсності, у ході якого ми дістаємо знання про зовнішні сторони, властивості та стосунки об’єктів, що вив­чаємо. Спостереження у соціологічному дослідженні є методом збирання первинної інформації про об’єкт, який вивчається, шля­хом прямої реєстрації подій, що стосуються цього об’єкта і від­повідають цілям дослідження.

Особливості

-Соціолог спостерігає соціальні процеси та ситуа­ції, суспільство, до яких він сам належить, з якими пов’яза­ний та від яких безпосередньо залежить. Цей нерозривний зв’язок спостерігача з об’єктом спостереження позначається на сприйнятті дослідником соціальної дійсності, на розумін­ні соціальних процесів, ситуацій, дій окремих індивідів, а та­кож на інтерпретації явищ, які спостерігаються.

- спостерігач не може зовсім позбутися емоційності сприйняття соціальних явищ. При цьому вона тим вище, чим тісніше дослідник пов’язаний з об’єктом спостереження. Це завжди слід враховувати як один з можливих чинників викривлення інформації.

- Третя особливість стосується складності повторного спос­тереження, тому що соціальні процеси повсякчас змінюють­ся і рідко бувають ідентичними. У зв’язку з цим спостережен­ня має бути дуже ретельним.

Головним об’єктом спостереження у соціології є поведін­ка окремих людей та соціальних груп, а також умови їх діяльності.

Метод спостереження цінний саме тим, що дає змогу без­посередньо фіксувати реальні поведінські акти. Але спостере­ження фіксує факти поверхового рівня та вельми вузького ко­ла. Це й зумовлює те, що спостереження рідко використову­ється як основне джерело соціологічної інформації.

метод спостереження має деякі недоліки:

— вплив суб'єктивного чинника (на інтерпретацію результатів спостереження можуть впливати особисті установки, попередній досвід, емоційний стан дослідника);

— на результатах спостереження позначається і факт знання досліджуваними того, що за ними спостерігають, а це веде до змін у їхній поведінці;

— низька надійність (тривале включене спостереження призводить до адаптації дослідника до групи, внаслідок чого знижується об'єктивність спостереження);

— обмеженість сфери застосування (не всі психологічні явища можна вивчати за допомогою цього методу);

— значні витрати часу.

МЕТОД АНАЛІЗУ ДОКУМЕНТІВ

Аналіз документів - один із широко застосовуваних і ефективних методів збору первинної інформації. Документи із різним ступенем повноти відображають духовне та матеріальне життя суспільства і передають не тільки подію та фактологічний бік соціальної дійсності, але і фіксують мову викладу, характер опису та відображення соціальної дійсності.

цільове призначення. Виділяють документи, створені незалежно від дослідника, і документи цільові, підготовлені відповідно до програмних вимог дослідження. До першої групи належать всі документи, існування яких не обумовлено технікою проведення соціологічних досліджень (офіційні документи, статистичні дані, матеріали преси, листування). Друга група документів включає записи спостережень, матеріали інтерв'ю, різного типу звітні соціологічні матеріали.

Переваги

o Стабільний стан об'єкта дослідження, можливість повторного звернення до об'єкта.

o В об'єкті міститься не тільки інформація, а й ставлення авторів до неї.

o Інформація упорядкована, структуро-вана, узагальнена.

Особливості застосування

o Інформація має вторинний характер, безпосередній контакт із реальністю відсутній.

o Інформація залежить від позицій авторів документа.

o Автор документа фіксує не лише реальні, а й минулі події.

o Зміст інформації залежить від її форми.

Недоліки

o Дослідження має пасивний характер, оскільки дослідник не має контакту з реальністю.

o Висновки дослідження будуються на підставівторинної інформації.

o Мова документа не збігається з мовою дослідження, тому можливий "камуфляж" форми документа.

 

 

27.Порівняйте метод анкетування з методом інтерв’ю. В яких ситуаціях необхідно віддавати перевагу цим методам збору соціологічної інформації?

 Анкетування — процедура проведення опитування у письмовій формі за допомогою попередньо підготовлених бланків. Анкету самостійно заповнює респондент, а потім здійснюється її аналіз.

Анкети, не будучи суворо регламентованим інструментом дослідження, разом із тим мають високу гнучкість і можуть складатися для вирішення різноманітних завдань, що виникають у процесі практичної діяльності логопсихолога. Також анкета деякою мірою компенсує неможливість безпосереднього контакту з тим, для кого вона призначена. При цьому слід пам'ятати про орієнтовний характер інформації, отриманої за допомогою анкети.

Методика проведення інтерв'ю має досить значні відмінності від організації анкетування. На загал в інтерв'ю можна здобути більш глибоку та достовірну інформацію, але процедура його надто тривала та вимагає знач них ресурсів — економічних, матеріальних, інтелектуальних тощо.

Інтерв’ю, тобто бесіда, що проводиться за певним планом, може бути особистим і телефонним.

Це методи, за допомогою яких отримують інформацію на основі відповідей співбесідника на питання, які ставить психолог при контактуванні. Бесіда ґрунтується на особистому спілкуванні, що усуває деякі негативні моменти, які виникають, коли використовують запитальник. Метод бесіди потрібний для вивчення професій, деяких функціональних станів людей, які формуються в трудовій діяльності, аналізуючи особисті професійні плани (в системі профконсультації), оцінюючи робочі місця (в системі ергономічної оптимізації). Цей метод застосовують у поєднанні з іншими методами. Бесіда, яку проводить професіонал-психолог, е цілеспрямованою, плановою з точним формулюванням.

Порівняно з анкетою інтерв'ю — надійніше джерело інформації, оскільки умови безпосереднього контакту з респондентом дають змогу уточнювати незрозумілі відповіді, варіювати запитаннями, спостерігати за поведінкою під час спілкування.

 

 

28.Порівняйте метод спостереження з опитуванням. В яких ситуаціях необхідно віддавати перевагу цим методам збору соціологічної інформації?

Спостереження - метод збору наукової інформації, сутність якого полягає в безпосередній реєстрації фактів, явищ, процесів, які відбуваються в соціальній реальності.
Для спостереження характерними є систематичність, планомірність і цілеспрямованість. Найважливішою його перевагою порівняно з іншими соціологічними методами є синхронність із досліджуваним явищем, процесом. Це дає змогу безпосередньо вивчати поведінку людей за конкретних умов у реальному часовому просторі ("саме те", "саме тут", "саме зараз"). Дослідник особисто спостерігає явище, котре вивчає (трудовий колектив, мікрогрупу, певну особу, інше).
Основні методологічні вимоги до спостереження наступні:
-активність ( не споглядання об'єкта , а пошук і фіксація дослідником потрібного ракурсу бачення його ),
-цілеспрямованість ( увага повинна фіксуватися тільки на явищах, що цікавлять ),
-планомірність і навмисність ( проходження за певним планом або сценарієм ),
-системність (ведення за певною системою для багаторазового сприйняття об'єкта в заданих режимах).
Опитування — це метод збору соціальної інформації про досліджуваний об'єкт під час безпосереднього (інтерв’ю) або опосередкованого (анкетування) спілкування соціолога з респондентом. Також використовується для вимірювання громадської думки з різних питань.
Опитування поділяються на стандартизовані і нестандартизовані.

29.Порівняйте метод спостереження з соціальним експериментом. В яких ситуаціях необхідно віддавати перевагу цим методам збору соціологічної інформації?

 Спостереження - метод збору наукової інформації, сутність якого полягає в безпосередній реєстрації фактів, явищ, процесів, які відбуваються в соціальній реальності.
Для спостереження характерними є систематичність, планомірність і цілеспрямованість. Найважливішою його перевагою порівняно з іншими соціологічними методами є синхронність із досліджуваним явищем, процесом. Це дає змогу безпосередньо вивчати поведінку людей за конкретних умов у реальному часовому просторі ("саме те", "саме тут", "саме зараз"). Дослідник особисто спостерігає явище, котре вивчає (трудовий колектив, мікрогрупу, певну особу, інше).
Основні методологічні вимоги до спостереження наступні:
-активність ( не споглядання об'єкта , а пошук і фіксація дослідником потрібного ракурсу бачення його ),
-цілеспрямованість ( увага повинна фіксуватися тільки на явищах, що цікавлять ),
-планомірність і навмисність ( проходження за певним планом або сценарієм ),
-системність (ведення за певною системою для багаторазового сприйняття об'єкта в заданих режимах).
Соціальний експеримент - різновид експериментального методу, пов'язаний зі штучною, дослідною зміною умов і форм суспільного життя, а звідси, й з вивченням людської поведінки в умовах, які змінилися. Він дає можливість виявити нові чи уточнити раніше відомі факти, перевірити певну гіпотезу або нововведення, а також слугує джерелом одержання фактичного матеріалу80. Дуже часто кримінологічні експерименти застосовуються для перевірки ефективності нових форм і методів у запобіжній діяльності в окресленому регіоні на якомусь підприємстві

30. Порівняйте методи опитування та спостереження.

Опитування — це метод збору первинної соціологічної інформації шляхом звернення з питаннями до визначених груп людей. За допомогою опитування отримують як інформацію про події, факти, так і відомості про думки, оцінки опитаних. На різницю від листів, які надходять до органів масової комунікації, опитування забезпечує більшу систематичність і точність інформації, що отримується. Крім того, воно розширює кількість джерел інформації, бо прилучає до процесу дослідження тих людей, які за власною ініціативою висловлюватися не будуть.

Розрізняють опитування письмові (анкета) та усні (інтерв'ю), очні та заочні (поштові, телефонні, пресові), експертні та масові, вибіркові та суцільні (зокрема, референдуми), опитування за місцем роботи, проживання, у транспорті, магазині тощо. Для сучасного суспільства характерні регулярні масові опитування населення. Вони часто провадяться з метою повторного дослідження однієї і тієї ж сукупності людей, а також з метою панельного чи порівняльного дослідження. Ефективність цих опитувань різко підвищується за рахунок створення постійно діючих мереж інтерв’юерів та анкетерів, а також постійних вибірок та вибіркових квот, репрезентативних по відношенню до населення міста, регіону, країни. Ефективним є також створення спеціалізованих фірм, які приймають замовлення на проведення опитування за будь-якою тематикою.

Результати масових опитувань встановляться, як правило, відомими не тільки вченим, а і представникам різних урядових і громадянських організацій, широкій громадськості. Тим самим масові опитування стають одним з рупорів громадської думки, виконуючи важливу функцію у вирішенні завдань демократизації нашого суспільства.

Опитування дозволяють отримувати інформацію порівняно швидко і дешево, що сприяє популярності цього методу і навіть ототожненню з ним соціологічних досліджень взагалі. При цьому часто забувають про необхідність кваліфікованого планування опитувань і кваліфікованої інтерпретації відомостей, як отримані від опитаних, не приймають до уваги недоліки цього методу збору даних. Ці недоліки пов'язані з тим, що частина відомостей в анкетах та інтерв'ю, спеціально чи ні перекручуються опитуваними, причому перекручення нерідко носять систематичний характер. Крім того, багато необхідних соціологу відомостей, опитані можуть просто не знати. Тому результати різних опитувань повинні перевірятися і доповнюватися контент-аналізом документів, соціологічним спостереженням, вивченням результатів діяльності.

В соціології опитування як метод збору первинної інформації займає одне з провідних місць. Це пояснюється тим, що вербальна інформація, яка реєструється при опитуванні багатша, ніж невербальна. Вона легко піддається кількісній обробці, особливо коли задається формальна структурована методика опитування. Вербальна інформація у цілому більш надійна, ніж невербальна.

Знання та судження респондентів неможливо реєструвати, використовуючи тільки метод спостереження. До переваг опитування відносить його універсальність, яка полягає у тому, що при опитуванні реєструються й мотиви діяльності, й результати (продукти) діяльності індивідів, які входять у сукупність, що вивчається. Саме завдяки універсальності метод опитування є найбільш розповсюдженим методом збору первинної інформації в соціології.

Спостереження — це метод збору первинної соціологічної інформації шляхом прямої та безпосередньої реєстрації дослідником подій та умов, у яких вони мають місце. Спостереження спрямоване і, як правило, структуроване жорсткою програмою (формалізоване спостереження) чи планом (неформалізоване спостереження).

Включене спостереження передбачає інтеграцію дослідника у події та процеси, що спостерігаються, невключене спостереження здійснюється при невтручанні дослідника у події. Воно проводиться приховано чи при такій наявності спостерігача, коли цілі дослідження замасковані.

Розрізняють польові спостереження (у природних умовах) і лабораторні, які використовують найчастіше у психологічних і соціально-психологічних дослідженнях, а також систематичні — за заздалегідь розробленим планом вивчення об'єкта протягом визначеного часу і несистематичні, короткочасні. Останні провадяться на стадії розвідки для формулювання гіпотез соціологічного дослідження чи для контролю і поповнення даних, які отримані іншими способами (з документів, за допомогою опитування). Систематичне спостереження може бути основним методом збору даних, як правило, у монографічному вивченні одного локалізованого об'єкта.

У жорстко формалізованому спостереженні розробляється деталізований інструментарій (картки і протоколи спостереження), події, що спостерігаються, розчленовуються на елементи, які диктуються цілями і програмою дослідження, фіксуються окремі події, їх частота, напруженість тощо, у тому числі поведінкові дії людей, їх висловлювання, загальні та особливі умови діяльності.

Головна перевага спостереження — безпосередність уявлень дослідника, активне продиціювання гіпотез у ході спостереження. Недоліки його полягають у неможливості гарантувати репрезентативність даних через труднощі практичного охоплення великої кількості явищ і у високій вірогідності помилок в інтерпретації подій з точки зору мотивів і спонукань діючих осіб. Для подолання цих обмежень методу спостереження його, як правило, застосовують з іншими способами збору інформації (наприклад, шляхом опитування).

 


20.04.2015; 22:35
хиты: 109
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь