Сучасна держава забезпечує правління народу , в той же час демократична організація влади є справою еліт. Як відзначають фахівці з теорії еліт , іронія демокра тії полягає в тому , що еліти повинні мудро правити , щоб прав ління народу вижило . Теза - еліти , а не маси правлять спільнотою , - все ширше підтверджується практикою державної діяльності . Часто виявляється , що демократичні інститути - вибори і партії - має лише символічну цінність. Система зв'язку , що діє між елітами і масами , будується , як правило , зверху вниз.
Спільні риси еліти виражені в таких характеристиках: 1) більш-менш згуртована група, що володіє особливими духовними і соціально-політичними якостями , 2) усвідомлює себе як привілейовану і домінуючу верству, і сприймається такою більшістю суспільства ; 3 ) при зміні суспільних форм і типів панування зберігає певні відносини влади і форми її прояву ,хоча зміни стосуються тільки персоналій .
Пануюча еліта утворюється в умовах демократії шляхом інтеграції окремих еліт , серед яких політична еліта , економічна , бюрократична , військова , а також комунікативна еліта . Для економічної і бюрократичної (у тому числі військової) еліт є типовим здійснення влади по закритих каналах . Для політичної та комунікативної - по відкритих каналах . Це визначає висунення останніх двох еліт на очі громадськості . Глава держави ( монарх або президент) займає центральне місце у взаємодії еліт. Як символ національної єдності глава держави пов'язується населенням з надіями на краще життя , захист безпеки країни, забезпечення прав громадян. Популярність глави держави часто визначається його взаємодією з різними елітами , його здатністю тонко відчувати інтереси правлячої еліти. Глава держави , законодавці та суди можуть лише в найзагальніших рисах обмежити владу бюрократичної еліти. Бюрократична еліта контролює інформацію і техніку , вони незмінно перебувають на своїх постах більше , ніж їхні політичні керівники .
Законодавча еліта , в силу самого порядку обрання , формується з місцевих еліт і тим самим привносить регіональний вплив на процес прийняття державних рішень. Законодаство є частиною місцевих елітарних структур , і їхні ряди поповнюються , в основному , за рахунок місцевих , а не загальнонаціональних еліт. Професійно основний склад законодавців включає осіб вільних професій і бізнесменів. Найелітарнішим державним інститутом є суд. Судова еліта , що діє на різних рівнях , є незмінювана , професійно дуже обмеженою , для проникнення представників інших професій , і не без підстав претендує на прийняття остаточних рішень . При цьому всі еліти в підході до основних цінностей соціальної системи та її збереженню едині . Проникнення під панує еліту - шлях повільний і тривалий , що забезпечує збереження стабільності і попередження радикальних змін. Формами селекції правлячої еліти є : делегування , покликання (призначення ) , самовдосконалення і протекція. Представники пануючої еліти , при здійсненні відбору претендентів на входження в еліту , керуються наступними мотивами: 1 ) традиційними , тобто прагненням висувати осіб свого кола і тим самим сприяти однорідності і згуртованості еліти ; 2 ) емоційними - симпатіями чи антипатіями до тієї чи іншої особи або групі осіб ;
