Майнові права селекціонерів (володільців).

Майновими правами інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідченими патентом, є:

1. право на використання сорту рослин, породи тварин, придатних для по­ширення в Україні;
2. виключне право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин;
3. виключне право перешкоджати неправомірному використанню сорту рос­лин, породи тварин, у тому числі забороняти таке використання;
4. інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин належать володільцю патенту, якщо інше не встановлене договором чи законом.

До виключних майнових прав належать: право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин; виключне право перешкоджати неправомірному використанню сорту рос­лин, породи тварин. Майнове право інтелектуальної власності на сорт рослини включає в себе: право використання сорту, право давати дозвіл на використання сорту іншим особам і право забороняти таке використання сорту іншими особами без дозволу власника сорту. Виключне право інтелектуальної власності на використання сорту рослини чи заборону такого використання полягає в тому, що ніхто без дозволу власника сорту не може вчиняти такі дії: виробництво або відтворення (з метою розмноження); доведення до кондиції з метою розмноження; пропозицію до продажу; продаж або інший комерційний обіг; виве­зення за межі території України; ввезення на митну територію України; зберігання для будь-якої з цілей, зазначених вище. Майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослини полягає в ко­мерційному розповсюдженні сорту, занесеного до Реєстру сортів. Ст. 14 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» визначає придатність сорту для поширення в Україні. Відповідно до цієї статті сорт вважається придатним для поширення в Україні, якщо він відповідає умовам правової охорони, може бути використаним для задоволення потреб суспільства і не є забороненим для поширення з підстав загрози життю і здоров'ю людей, заподіяння шкоди тваринному і рослинному світу, збереження довкілля.

До інших майнових прав інтелектуальної власності (невиключних) слід віднести пере­дусім право розпорядження сортом рослини, породою тварини, право на винагороду за ви­користання зазначених об'єктів та інші майнові права, що випливають з патенту на сорт рослини, породу тварини. Відповідно до ст. 39 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» майнове право інтелектуальної власності на сорт рослини може бути предметом застави і використовуватися у спільній діяльності, зокрема, бути внеском до статутного фонду чи майна юридичної особи та предметом іншого комерційного обігу. Власник сорту має право передавати своє право інтелектуальної власності на сорт рослини на підставі договору будь-якій особі, яка стає його правонаступником. Власник сорту має право запо­вісти своє майнове право як спадщину, а також укладати ліцензійні договори на право використання сорту. Відповідно до положень ст. 44 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» до дій, які не визнаються порушеннями майнового права власника сорту, відносяться: а) ви­черпання виключного майнового права інтелектуальної власності на сорт рослини; б) пра­во попереднього користування і право відновленні прав на сорт; в) обмеження дії виключ­ного майнового права інтелектуальної власності на сорт. Право попереднього користування і право при відновленні прав на сорт полягає в тому, що будь-яка особа, яка до дати, на яку заявка від іншої особи на реєстрацію права власника сорту вважається поданою, в інтересах свого господарства або ділової практики добросо­вісно використовувала в Україні цей згодом заявлений сорт чи інший сорт, що підпадає під положення ч. З ст. 39 цього Закону, або здійснила для цього ефективну і серйозну підготов­ку, має право безоплатно продовжувати таке використання сорту, як це передбачалося вка­заною підготовкою, і після реєстрації прав на цей сорт і видачі патенту. Будь-яка особа, яка в період між втратою прав на сорт заявником або власником сорту та їх відновленням добросовісно почала використовувати сорт заявника або власника чи інший сорт, що підпадає під положення ч. З ст. 39 цього Закону, або здійснила для цього ефективну і серйозну підготовку, має право безоплатно продовжувати таке використання чи використовувати сорт, як це передбачалося підготовкою, і після відновлення права за­конного власника. Ст. 47 Закону встановлює обмеження виключних прав інтелектуальної власності на сорт у таких випадках: а) дії здійснено як приватні та без комерційної мети; б) дії здійснено в експериментальних цілях; в) дії здійснено з метою створення інших сортів на основі сорту, що охороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.