Згідно ст.16 Закону права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки. Строк дії свідоцтва продовжується за умови сплати відповідного збору. Свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом. Взаємовідносини при використанні знака, свідоцтво на який належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник свідоцтва може використовувати знак на свій розсуд, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання знака та передавати право власності на знак іншій особі без згоди решти власників свідоцтва. Використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака. Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати. Виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на: здійснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки; використання знака для товару, введеного під цим знаком в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв'язку з подальшим продажем товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот некомерційне використання знака; усі форми повідомлення новин і коментарів новин; добросовісне застосування ними своїх імен чи адрес. Власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору. Передача права власності на знак не допускається, якщо вона може стати причиною введення в оману споживача щодо товару і послуги або щодо особи, яка виготовляє товар чи надає послугу. Власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору. Ліцензійний договір повинен містити умову про те, що якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, не буде нижчою від якості товарів і послуг власника свідоцтва і що останній здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови. Договір про передачу права власності на знак і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами. Сторона договору має право на інформування невизначеного кола осіб про передачу права власності на знак або видачу ліцензії на використання знака. Таке інформування здійснюється шляхом публікації в офіційному бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності, з одночасним внесенням їх до Реєстру. За опублікування відомостей про передачу права власності на знак повністю і видачу ліцензії на використання знака, а також запропонованих стороною договору змін до відомостей про видачу ліцензії сплачуються збори. У разі опублікування відомостей про передачу права власності на знак стосовно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг Установа видає нове свідоцтво на ім'я особи, якій передане це право, за наявності документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва. Власник свідоцтва має право проставляти поряд із знаком попереджувальне маркування, яке вказує на те, що цей знак зареєстровано в Україні. Власник свідоцтва, який здійснює посередницьку діяльність, має право на основі договору з виробником товарів або особою, що надає послуги, використовувати свій знак поряд із знаком зазначених осіб, а також замість їх знака.
Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку становить десять років з дати наступної за датою подання заявки на торговельну марку і може бути продовжений щоразу на десять років у порядку, встановленому законодавством.
Протягом часу існування суб’єктивних прав на торговельну марку правомочність з розпорядження майновими правами може бути обмежена або змінена.
До обмеженням прав правоволодільця торговельної марки відносимо такі інститути, визначені Цивільним кодексом, як право попереднього користувача та вичерпання прав.
До обмеженням прав правоволодільця торговельної марки відносимо такі інститути, визначені Цивільним кодексом, як право попереднього користувача та вичерпання прав.
Інститут попереднього користування в Україні введено чинним Цивільним кодексом і його зміст визначено ст. 500 вказаного Кодексу і полягає в тому, що будь-яка особа, яка до дати подання заявки на торговельну марку або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала торговельну марку в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача). Право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством чи діловою практикою або з тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано торговельну марку або здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання.
Суть терміна «вичерпання прав» Борис Сніжко формулює таким чином: правовласник втрачає виняткове право забороняти використання знаку після того, як товари з нанесеним знаком були правомірно введені в цивільний обіг.
У законодавстві багатьох країн термін «вичерпання прав» прямо не використовується, оскільки є переважно доктринальним, а не законодавчим. Доктрина вичерпання прав також відома як доктрина першого продажу, оскільки правовласник може використовувати своє виняткове право забороняти використання знаку тільки один раз - під час першого продажу товару.
Вичерпання прав може бути обмежене територією окремої країни. Тому першим продажем (введенням в цивільний оборот) вважатиметься операція імпорту товару. У такому разі говорять про режим національного вичерпання прав.
Разом із цим у законодавстві окремих країн передбачено вичерпання прав на спільній території декількох країн. Так, першим продажем вважатиметься продаж товару в якій-небудь з таких країн. У такому разі говорять про режим міжнародного вичерпання прав.
Режим міжнародного вичерпання прав супроводить таке явище, як паралельний імпорт. Сенс його полягає в тому, що імпортер має право ввезти в країну товар (зроблений правовласником і введений в обіг в країні експорту) без дозволу правовласника. Це відбувається тому, що операція ввезення товару на територію країни імпорту вважається вторинним продажем, і правовласник знаку не має права забороняти імпорт товару.
Після приєднання до СОТ Україна взяла зобов’язання виконувати вимоги Угоди ТРІПС відносно вичерпання прав.
Режим вичерпання прав на знаки визначений у ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» таким чином: «..виняткове право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на використання знаку для товару, введеного під цим знаком у цивільний оборот власником свідоцтва».
Міжнародні експерти відмічають, що в українському Законі про знаки, відсутня вказівка про вид ринку, на якому відбувається введення маркірованого знаком товару в цивільний оборот, - національний, регіональний, міжнародний. Крім того, оскільки українське законодавство не містить визначення терміна «цивільний оборот» і переліку дій, які повинні вважатися «введенням у цивільний оборот», визначити, який режим вичерпання прав застосовується на Україні до товарних знаків, взагалі не представляється можливим.
