пользователей: 21258
предметов: 10464
вопросов: 177980
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

2. Поняття та предмет права інтелектуальної власності.

Поняття "інтелектуальна власність" стало терміном міжнародного права 1967 p., коли його було вжито у Стокгольмській конвенції про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ). Ще раніше у Бернській конвенції про охорону літературних і художніх творів 1886 р. це значення мав термін "результати інтелектуальної творчості".

Термін "інтелектуальна власність" застосовують у правових доктринах розвинених країн і в міжнародно-правових угодах, проте внутрішнє законодавство більшості країн не містить поняття інтелектуальної власності.

Право власності - це володіння, користування та розпорядження майном , система правовідносин, які закріплюють і охороняють належність майнових благ і зміст права власника на належне йому майно, способи та межі здійснення цього права.

Право інтелектуальної власності належить до нематеріальних цінностей. У широкому розумінні право інтелектуальної власності означає закріплені законом права, що є результатом інтелектуальної, творчої діяльності у промисловій, науковій, літературній і художній галузях.

Зазвичай право інтелектуальної власності вживають у двох значеннях: як цивільно-правовий інститут і як сукупність суб'єктивних прав творця на

результат його інтелектуальної, творчої діяльності. Право як цивільно-правовий інститут - це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері створення, використання й охорони результатів інтелектуальної, творчої діяльності. Суб'єктивне право інтелектуальної власності - це право суб'єкта на володіння, користування та розпорядження належним йому відповідно до закону результатом інтелектуальної, творчої діяльності.

 Право інтелектуальної власності у цивільно-правовому значенні не є галуззю права його слід вважати підгалуззю цивільного права, оскільки воно містить у собі багато окремих цивільно-правових інститутів, що регулюють окремі види відносин інтелектуальної власності.

Відповідно до ст. 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається законодавством.

Особистими немайновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником
тощо) об'єкта права інтелектуальної власності;

2)      право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної
власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права
інтелектуальної власності;

3)      інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені
законом.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності належать творцеві об'єкта права інтелектуальної власності. У випадках, передбачених законом, особисті немайнові права інтелектуальної власності можуть належати іншим особам.

Майновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2)     виключне     право     дозволяти     використання     об'єкта     права інтелектуальної власності;

3)    виключне   право   перешкоджати   неправомірному   використанню
об'єкта  права  інтелектуальної  власності,   в  тому  числі   забороняти  таке
використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права інтелектуальної власності можуть відповідно до закону

бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов'язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах.

Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні,

крім випадків, передбачених законом. Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного. Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.

Предметом права інтелектуальної власності є суспільні відносини, що складаються у сфері інтелектуальної діяльності та інтелектуальної власності. Іншими словами: предметом є суспільні відносини у сфері створення, використання й охорони результатів інтелектуальної, творчої діяльності.


17.11.2014; 01:05
хиты: 395
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь