пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Глобалізація і стратегічний менеджмент.

Стратегі чний ме неджмент (стратегічне управління) — це процес оцінки 
зовнішнього середовища, формулювання організаційних цілей, ухвалення 
рішень, направлених на створення і утримання конкурентних переваг, здатних 
забезпечити бізнесу прибуток в довгостроковій перспективі.
Глобалізація може сприйматися як одна зі стратегій підприємства, яка 
має на меті завоювання зовнішніх ринків. 
Щодо експорту, то в промислово розвинених країнах підприємства 
обирали цю стратегію (період з 1945 до 1965 р.) для виробів, створених і 
виготовлених для власних, національних ринків, але які (товари) могли 
експортуватись без суттєвих змін у виробництві за умови організацій 
експортної філії. 
Другий етап — інтернаціоналізація досить часто виникав із простої 
політики експорту, як тільки підприємство приймало рішення впровадитись та 
виробляти продукцію за кордоном. 36
Мультинаціоналізація як третій етап розвитку стратегій 
зовнішньоекономічної діяльності була зумовлена зростанням митних бар’єрів і 
протекціоністськими заходами держав. Цей етап (період з 1960 по 1980 р.) 
відмітний створенням філій за кордоном, на місцевих статутних умовах, але у 
тісній залежності від материнських компаній. 
Крім конкурентних переваг, які розглядаються в стратегічному 
менеджменті в його національній чи мультинаціональній версії, варто виділити 
ще дві переваги, які відіграють особливу роль для участі підприємств в 
глобалізаційних процесах:
 рівень освоєння ключових компетенцій;
 витрати часу для вступу до ринку.
Ключові компетенції можуть бути технологічні та промислові, але вони 
також можуть бути організаційні та управлінські.
Виходячи з високого рівня однорідності продукції чи послуг 
підприємства, яке обрало і реалізує глобалізаційну стратегію, затрати часу для 
вступу на ринок є також вирішальними для його успішної діяльності. 
Оскільки й галузі, й окремі підприємства в той чи іншій період 
знаходяться на певному етапі загального процесу підвищення рівня глобалізації 
діяльності, то можна дещо спрощено класифікувати галузі за даною ознакою 
таким чином:
 повністю глобалізовані (пасажирські авіаперевезення, комп’ютерна, 
автомобільна та фармацевтична промисловість, ін.);
 частково глобалізовані (телекомунікації, космонавтика, ін.);
 мультинаціональні (виробництво штучних волокон, міндобрив, 
харчова промисловість, ін.);
 національні (виробництво цементу, стального прокату, роздрібна 
торгівля, ін.).
Глобальна конкуренція вимагає присутності хоча б на трьох основних 
континентах:
 широта гами виробів і послуг, які пропонуються; вона характеризує 37
потенціал підприємства щодо пропозиції на глобальних ринках якнайбільшої 
кількості різновидів своєї продукції;
 розміщення видів діяльності, які максимально впливають або 
визначають величину доданої вартості; від обраного способу розміщення, крім 
іншого, залежить рівень володіння (контроль і захист) підприємством його 
ключовими позиціями;
 рівень глобалізації маркетингу, зі зростанням якого підприємство 
отримує такі переваги, як кращий потенціал для задоволення диференційованих 
потреб споживачів; збільшення розмірів економії внаслідок зростання обсягів 
продажів; прискорений міжнародний розвиток; підвищення ефективності 
контролю діяльності філій з боку центрального апарату тощо.
Разом із переліченими вище вимірами рівня глобалізації діяльності 
галузі та окремих підприємств існує ще дві визначальні для успіху 
глобалізаційної стратегії якісні характеристики: вид конфігурації напрямків 
діяльності та їх координація.
Глобальна конфігурація повинна дозволяти підприємству ефективно 
організовувати свою діяльність у світовому масштабі. Класично виділяють два 
полярно протилежні види конфігурації: концентрована і дисперсна. Щодо 
концентрованої конфігурації, то вона являє собою концентрацію найбільш 
важливих ланок ланцюга формування вартості в одній або кількох країнах. Це 
дозволяє отримувати суттєву економію від масштабів, накопичувати великий 
досвід при виконанні принципово важливих видів діяльності.
За умов дисперсної конфігурації успіх глобалізаційної стратегії, 
навпаки, залежить від належного рівня розпорошення діяльності певних видів. 


08.10.2014; 03:33
хиты: 65
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь