- стислий письмовий виклад змісту лекції, доповіді, роботи. Розрізняють конспекти почутого й прочитаного. Існують такі види конспектів:
- текстуальний – основний зміст передається словами й реченнями з тексту;
- вільний – основний зміст передається своїми словами;
- комбінований – комбінують вищезазначені види.
Конспект почутого складається з плану, стисло викладенню основних положень, фактів і прикладів. У ньому слухач має змогу занотувати почуте, висловити своє ставлення до цього у вигляді коротких нотаток, зауважень. Конспектувати почуте важче, потрібно встигнути записати головне, а тому варто скорочувати слова, словосполучення. Найчастіше це стосується постійно вжи¬ваних термінів, але водночас потрібно обрати певну міру скорочення, щоб пізніше можна було прочитати написане.
Прямий спосіб конспектування – це запис інформації, який відбувається під час її викладу. Цей запис подається у скороченому вигляді. Найбільш притаманний для записування лекцій, виступів, семінарів що проходять в усній формі. Для роботи з друкованими текстами не є підходящим, так як відбувається механічне переписування матеріалу без процесу його осмислення.
Опосередкований спосіб конспектування – це запис матеріалу, який здійснюється після прочитання, осмислення і логічного реконструювання тексту-джерела.
Для того, щоб здійснити цей вид роботи, потрібно:
- зорієнтуватись у загальній композиції тексту: визначити вступ, основну частину, кінцівку;
- вловити логіко-смислову основу повідомлення;
- виявити ключові ідеї, слова;
- визначити додаткову інформацію;
- лаконічно сформулювати головну інформацію.
