У латинській мові прийменники вживаються з акузативом, аблативом, акузативом і аблативом, рідко з ґенетивом.
1. Найуживаніші прийменники з акузативом:
ad – до, біля, для; ante – перед, до; apud – в, біля, при; contra – проти, напроти; extra – ззовні, поза, за; infra – нижче, під, після; intra – всередині, протягом; inter – між; ob – перед, внаслідок; praeter – мимо, крім; per – через, крізь; post – після, позаду; trans – через, за, по той бік; supra – вище, над.
2. Найуживаніші прийменники з аблативом:
a (ab) – від; de – з, про, по; pro – попереду, перед, за, замість; sine – без; cum – з; e (ex) – із, з; prae – перед, через.
3. Прийменники з акузативом і аблативом:
in – в, на, до
sub – під
super – над чим, на чому, на що.
На питання де? керують аблативом, на питання куди? – акузативом.
Два прийменники causa, gratia – заради, для, із-за керують ґенетивом і вживаються постпозитивно.
