До четвертої відміни належать іменники чоловічого і середнього роду з основою на ‑ŭ. У називному відмінку однини іменники чоловічого роду закінчуються на -us , середнього роду на -u. Практичною ознакою відміни є закінчення родового відмінка однини -us (m, n).
Наприклад:
casus, us, m – випадок, відмінок genu, us, n – коліно, рід
usus, us, m – вживання, досвід cornu, us, n – ріг, фланг
contractus, us, m – контракт veru, us, n – дротик.
Винятки:
До четвертої відміни належать деякі іменники жіночого роду на ‑us, як наприклад:
acus, us, f – голка anus, us, f – стара жінка
manus, us, f – рука portĭcus, us, f – колонада, портик
nurus, us, f – невістка socrus, us, f – свекруха
quercus, us, f – дуб pinus, us, f – сосна
tribus, us, f – триба, район Idus, uum, f – Іди (13 або 15 число місяця)
domus, us, f – дім
Зразок відмінювання іменників четвертої відміни:
fructus, us, m – плід, фрукт; cornu, us, n – ріг
Casus |
Singulāris |
Plurālis |
Nom. |
fruct -us, corn -u |
fruct -us, corn -ua |
Gen. |
fruct -us, corn -us |
fruct -uum, corn-uum |
Dat. |
fruct -ui, corn -u |
fruct -ĭbus, corn -ĭbus |
Acc. |
fruct -um, corn -u |
fruct -us, corn-ua |
Abl. |
fruct -u, corn -u |
fruct -ĭbus, corn -ĭbus |
Voc. |
fruct -us, corn -u |
fruct -us, corn-ua |
Відмінювання іменника domus, us, f:
Casus |
Singulāris |
Plurālis |
Nom. |
dom -us |
dom -us |
Gen. |
dom -us |
dom -uum (dom -ōrum) |
Dat. |
dom -ui |
dom -ĭbus |
Acc. |
dom -um |
dom -os |
Abl. |
dom -o |
dom -ĭbus |
Voc. |
dom -us |
dom -us |
Деякі форми іменника domus вживаються у значенні прислівників місця: domum – додому; domo – з дому; domi – вдома.
У давальному і орудному відмінках множини закінчення -ŭbus мають такі іменники:
artus, us, m – член, сустав
tribus, us, f – триба, район
lacus, us, m – озеро
quercus, us, f – дуб
specus, us, m – печера
Іменники quercus, us, f – дуб і specus, us, m – печера в давальному й орудному відмінках множини можуть мати паралельні форми -ĭbus та ‑ŭbus.
Nota bene! |
Запам’ятайте! Закінчення -us у називному відмінку однини широко вживається у латинській мові. Це закінчення мають іменники чоловічого роду другої відміни, іменники жіночого і середнього роду третьої відміни, а також іменники чоловічого роду четвертої відміни. Тому при відмінюванні іменників слід звертати увагу на закінчення родового відмінка однини. |
Четверта відміна іменників – продуктивна для української мови. Українські слова, які закінчуються на -кт, -(и)т, -с, – запозичені з латинської мови. Наприклад: акт, факт, конспект, проспект, авдит, культ, апарат, контракт, курс, проґрес, реґрес, конґрес, тракт, формат, об’єкт, суб’єкт, проект, інтелект, маґістрат, препарат, прес, реквізит, манускрипт, атрибут та інші.
Більшість іменників четвертої відміни, зокрема тих, що означають стан, дію, відчуття, утворюються від основи супіна за допомогою формантів -tus, -sus, -xus:
audio, īvi, ītum, īre – слухати – audītus,us, m – слух
sto, steti, statum, āre – стояти – status,us, m – стан, положення
sentio, sensi, sensum, īre – відчувати – sensus, us, m – відчуття
plecto, plexi, plexum, ĕre – плести – plexus, us, m – сплетіння.