До першої відміни належать іменники, прикметники, присвійні займенники, порядкові числівники жіночого роду, які в Nom. sing. закінчуються на -ă, у Gen. sing. – на -ае. Історична основа -ā.
Іменники:
terra, ae, f – земля stella, ae, f – зірка
silva, ae, f – ліс aqua, ae, f – вода
via, ae, f – дорога forma, ae, f – форма
gutta, ae, f – крапля cellŭla, ae, f – клітина
charta, ae, f – папір, карта esca, ae, f – їжа
farīna, ae, f – борошно natūra, ae, f – природа
pecunia, ae, f – гроші magistra, ae, f – вчителька
Прикметники:
magna (f) – велика parva (f) – мала
clara (f) – славна recta (f) – пряма
alta (f) – висока conĭca (f) – конічна
Присвійні займенники:
mea (f) – моя nostra (f) – наша
tua (f) – твоя vestra (f) – ваша
sua (f) – своя
Порядкові числівники:
prima (f) – перша tertia (f) – третя
secunda (f) – друга quarta (f) – четверта.
Примiтка.
|
До першої відміни, як винятки, належать деякі іменники чоловічого роду, що є назвами чоловічих професій, імен, народів, рік: agricŏla, ae, m – землероб, Catilīna, ae, m – Катіліна collēga, ae, m – друг, колега, Belga, ae, m – бельгієць nauta, ae, m – моряк, Persa, ae, m – перс athlēta, ae, m – атлет, Scytha, ae, m – скит (скіф) poēta, ae, m – поет, Harumna, ae, m – ріка Гарумна Iugurtha, ae, m – Юґурта, Sequăna, ae, m – ріка Сена Numa, ae, m – Нума |
Відмінкові закінчення першої відміни:
Casus |
Singulāris |
Plurālis |
Nom. |
-ă |
-ae |
Gen. |
-ae |
-ārum |
Dat. |
-ae |
-is |
Acc. |
-am |
-as |
Abl. |
-ā |
-is |
Voc. |
-ă |
-ae |
Відмінювання словосполучень: aqua liquĭda (f) – прозора вода; terra magna (f) – велика земля:
Casus |
Singulāris |
Plurālis |
Nom. |
aqu- a liquĭd-a |
aqu- ae liquĭd-ae |
Gen. |
aqu- ae liquĭd-ae |
aqu- ārum liquid-ārum |
Dat. |
aqu- ae liquĭd-ae |
aqu- is liquĭd-is |
Acc. |
aqu- am liquĭd-am |
aqu- as liquĭd-as |
Abl. |
aqu- ā liquĭd- ā |
aqu- is liquĭd-is |
Voc. |
aqu- a liquĭd-a |
aqu- ae liquĭd-ae |
Casus |
Singulāris |
Plurālis |
Nom. |
terr- a magn-a |
terr- ae magn-ae |
Gen. |
terr- ae magn-ae |
terr- ārum magn-ārum |
Dat. |
terr- ae magn-ae |
terr- is magn -is |
Acc. |
terr- am magn-am |
terr- as magn-as |
Abl. |
terr- ā magn- ā |
terr- is magn -is |
Voc. |
terr- a magn-a |
terr - ae magn-ae |
Примiтка.
|
Прикметник у латинській мові переважно стоїть після іменника і узгоджується з ним у роді, числі та відмінкові. |
Словотворення іменників першої відміни
Іменники першої відміни утворюються від трьох основ: іменникових, прикметникових та дієслівних.
1. Іменникові основи.
Від основи іменника за допомогою формантів:
а) -ŭla, -cŭla, -ŏla, -ella утворюються іменники із зменшувальним значенням:
lingua, ae, f – язик, мова – lingŭla, ae, f – язичок
forma, ae, f – вид, зовнішність – formŭla, ae, f – формула
pars, partis, f – частина – particŭla, ae, f – частинка
cutis, is, f – шкіра – cuticŭla, ae, f – шкірочка
arteria, ae, f – артерія – arteriŏla, ae, f – артерійка
filia, ae, f – донька – filiŏla, ae, f – донечка
capra, ae, f – коза – capella, ae, f – кізонька;
б) за допомогою форманта -īna утворюються іменники, які означають мистецтво чи заняття: officīna, ae, f – аптека, doctrīna – вчення, наука.
2. Прикметникові основи.
Від основи прикметника за допомогою формантів -ia, -itia утворюються іменники із значенням властивості, прикмети:
concors, concordis – згідний – concordia, ae, f – згода
miser, ĕra, ĕrum – нещасний – miseria, ae, f – нещастя
iners, inertis – бездіяльний – inertia, ae, f – бездіяльність
potens, potentis – сильний – potentia, ae, f – сила
avārus, a, um – жадібний – avaritia, ae, f – жадібність.
3. Дієслівні основи:
а) від основи інфекта із словотвірними формантами -(e)ntia, ‑(a)ntia утворюються іменники із значенням якості чи стану:
consistĕre – гуснути, застигати – consistentia, ae, f – стан рухомості високов’язких рідин і напівтвердих речовин
differre – розрізняти – differentia, ae, f – різниця
intellegĕre – розуміти – intellegentia, ae, f – розуміння, здатність сприйняття
substāre – існувати – substantia, ae, f – суть, сутність;
б) від основи супіна за допомогою словотвірних формантів ‑(t)ūra, -(s)ūra утворюються іменники із значенням результату дії:
struo, struxi, structum, ĕre – будувати – structūra, ae, f – структура
metior, mensus sum, īri – виміряти – mensūra, ae, f – міра, вимір.
Новоєвропейські мови, запозичуючи латинські слова першої відміни, засвоїли також словотвірні форманти:
лат. natūra, cultūra, censūra, doctrīna, medicīna;
укр. натура, культура, цензура, доктрина, медицина;
фр. nature, culture, censure, doctrine, medicine;
англ. nature, culture, doctrinе, medicine;
нім. Natur, Kultur, Doktrin, Medizin.