Відновивши єдність, Галицько-Волинське князівство набирає сили та відвойовує втрачені позиції. Навесні 1238р. Данило розгромив тевтонських лицарів Добжинського ордену під Дорогочином. Незабаром він знову поширює свій вплив на Київ, у якому залишає управляти свого воєводу Дмитра. У <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1239" title="1239">1239</a>р. приєднав до своїх земель Турово-Пінське і Київське князівства на сході, разом із столицею Русі - <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2" title="Київ">Києвом</a>. З приходом <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%B8" title="Монголи">монголів</a> позиції галицько-волинських князів похитнулися. У <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1240" title="1240">1240</a>р. азійські полчища взяли Київ, а у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1241" title="1241">1241</a>р. вторглися до Галичини і Волині, де сплюндрували безліч міст. Слабкістю князівства скористались західні сусіди, які спробували захопити Галич. У відповідь <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D1%96" title="Романовичі">Романовичі</a> захопили у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1244" title="1244">1244</a> році польський <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BD" title="Люблін">Люблін</a>, а у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1245" title="1245">1245</a>р. розбили війська угорців, поляків і бунтівних бояр у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BC" title="Битва під Ярославом">битві під Ярославом</a>. Боярська опозиція була остаточно знищена і Данило зміг централізувати своє управління. Не маючи сил протистояти монголам, Данило був змушений визнати <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%8E%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD" title="Сюзерен">сюзеренітет</a> золото-ординського <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%BD_(%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%BB)" title="Хан (титул)">хана</a> у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1245" title="1245">1245</a>р., але добився підтвердження своїх князівських прав на Галицько-Волинські землі. Потрапивши у залежність від монголів, князь спрямував свій зовнішньополітичний курс на утворення антиординської коаліції держав. З цією метою він уклав союзи із Польщею, Угорщиною, <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%8F" title="Мазовія">Мазовією</a> і <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD" title="Тевтонський орден">Тевтонським Орденом</a>, а також захопив <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%82%D0%B2%D1%8F%D0%B3%D0%B8" title="Ятвяги">ятвязькі</a> землі і <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C" title="Чорна Русь">Чорну Русь</a> у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1250" title="1250">1250</a>-<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1253" title="1253">1253</a>рр, чим ліквідував загрозу нападів литовців на Волинь. У <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1253" title="1253">1253</a>р. Данило прийняв у Дорогочині титул «короля Русі» від <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9" title="Папа римський">папи</a> <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9_IV" title="Інокентій IV">Інокентія IV</a>, який обіцяв організувати <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4" title="Хрестовий похід">хрестовий похід</a> проти монголів. Незважаючи на часткову економічну та політичну залежність від Золотої Орди, князівству вдалося зберегти власну зовнішню політику. Данило вів боротьбу з феодальними уособицями, викликаними прагненнями галицької боярської верхівки та чернігово-сіверського і київського князів не допустити зміцнення влади Данила і його брата Василька в Галицько-Волинському князівстві. Опирався на підтримку дрібних і середніх служивих феодалів та міщан, зацікавлених у зміцненні княжої влади Данило Галицький об'єднав на певний час західноукраїнські землі. Реформував військо, приборкав боярство.. Під його владою поширювалися західноєвропейські культурні впливи, прищеплювалися відповідні державні адміністративні форми, зокрема в житті міст. Побудував ряд нових міст (<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BC" title="Холм">Холм</a>, <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2" title="Львів">Львів</a> тощо), переніс столицю з Галича - міста боярських заколотів -до Холму. Для зміцнення міжнародного авторитету держави <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1246" title="1246">1246</a>р. заснував у Галичі церковну митрополію. Митрополитом було призначено одного з подвижників князя - печатника Кирила.У 1264р. Данило Романович помирає. Починається поступовий занепад Галицько-Волинського князівства.
