Древні слов'янські вірування були <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Поганство">язичницькими</a> і ґрунтувалися на обожнюванні сил <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0" title="Природа">природи</a>. Все життя слов'ян пронизувала віра у втручання надприродних сил, залежність людей від <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3" title="Бог">богів</a> і <a href="http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D1%83%D1%85%D0%B8&action=edit&redlink=1" title="Духи (ще не написана)">духів</a>.Найбільше вражали слов'ян явища природи, пов'язані з виявом сили та міці: <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BB%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0" title="Блискавка">блискавка</a>, <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BC" title="Грім">грім</a>, сильний <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80" title="Вітер">вітер</a>, палахкотіння вогню. Не випадково верховним божеством був <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%BD" title="Перун">Перун</a> - бог блискавки і грому, який, як і всі інші боги, втілював у собі добрий і злий початок. Не менш сильними і грізними були <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B3" title="Сварог">Сварог</a> - бог <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%8C" title="Вогонь">вогню</a>; <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D0%B3" title="Стрибог">Стрибог</a> - бог вітрів, який втілює стріли і війну; <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B3" title="Дажбог">Даждьбог</a>- бог успіху, який ототожнювався з <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5" title="Сонце">сонцем</a>; - бог сонця (іноді місяця); <a href="http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%BB&action=edit&redlink=1" title="Симаргл (ще не написана)">Симаргл</a> -бог підземного світу. Серед богів , які безпосередньо втілюють інтереси і заняття <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0" title="Людина">людини</a> можна назвати <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%81" title="Велес">Велеса</a> (Волоса) - бога <a href="http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&action=edit&redlink=1" title="Багатство (ще не написана)">багатства</a>, <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B0" title="Худоба">худоби</a> і <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F" title="Торгівля">торгівлі</a>, <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%88" title="Мокош">Мокош</a> (<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%88%D0%B0" title="Мокоша">Мокошу</a>) - богиню <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%89" title="Дощ">дощу</a> і <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B4%D0%B0" title="Вода">води</a>, яка в той же час протегувала <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Ткацтво">ткацтву</a>, а також <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B0" title="Дана">Дану</a> - богиню річок (згадка про неї є у багатьох піснях) та різні <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%B8%D0%BD%D1%8F" title="Берегиня">берегині</a>. Ідоли богів встановлювалися не в храмах, а в гаях, на берегах річок і т. д., такі місця називалися <a href="http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%89%D0%B0&action=edit&redlink=1" title="Капища (ще не написана)">капищами</a>. <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4" title="Світогляд">Світогляд</a> східних слов'ян формувався відповідно до загальноєвропейських тенденцій розвитку уявлень про <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82" title="Світ">світ</a>. Як і інші народи, вони вірили у <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%BE" title="Пекло">пекло</a>, небесну твердь, <a href="http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83&action=edit&redlink=1" title="Центр світу (ще не написана)">центр світу</a>, <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B9" title="Вирій">вирій</a>. Якісно нові <a href="http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81&action=edit&redlink=1" title="Культурний процес (ще не написана)">культурні процеси</a> в Русі відбулися вже після прийняття <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE" title="Християнство">християнства</a> у 988 році.Спочатку князь Володимир зробив спробу модернізації язичництва, спробу пристосувати його до потреб централізованої держави. Язичницькі боги на чолі з <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%BD" title="Перун">Перуном</a> повинні були викликати у людей не тільки повагу, але і страх, символізувати волю правителя, обов'язковість його наказів, невідворотність <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F" title="Покарання">покарання</a>. Для цього на <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B0" title="Старокиївська гора">Старокиївській горі</a> було створено пантеон головних богів. <u>Однак проведена реформа язичництва не досягла своєї мети</u><em>.</em> Міцніючий клас <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BB" title="Феодал">феодалів</a> на чолі з князями вимагав нової релігії. Найповніше інтересам верховної влади відповідало християнство за візантійським зразком. Головними носіями ідей християнства стають <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0" title="Церква">церкви</a> і <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80" title="Монастир">монастирі</a>. Велика роль у поширенні християнства належала монастирям, головним з яких був <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%BE-%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80" title="Києво-Печерський монастир">Києво-Печерський</a> (<a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/1051" title="1051">1051</a>). Ченці, на відміну від церковних людей, жили передусім за рахунок власної <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F" title="Праця">праці</a>, а не за рахунок подаянь від <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%B8" title="Парафіяни">парафіян</a>, давали обітницю безшлюбності. Вищі посади в <a href="http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D1%94%D1%80%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%8F&action=edit&redlink=1" title="Церковна ієрархія (ще не написана)">церковній ієрархії</a> займає тільки «чорне» духовенство. Прийняття християнства мало для Русі, при всій суперечності наслідків його для країни і народу, величезне позитивне значення. Зміцнювався новий <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%B0%D0%B4" title="Феодальний лад">феодальний лад</a>. Незважаючи на політичні протиріччя, християнство зблизило Русь з Візантією- найбільш розвиненою феодальною державою з передовою культурою. Прийняття християнства позначилося на всьому духовному житті суспільства, привело до значного його збагачення.
