<p>За князів <a href="http://wapedia.mobi/uk/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9">Володимира Святославича</a>(<a href="http://wapedia.mobi/uk/978">978</a>-<a href="http://wapedia.mobi/uk/1016">1016</a>) та <a href="http://wapedia.mobi/uk/%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9C%D1%83%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B9">Ярослава Мудрого</a> (<a href="http://wapedia.mobi/uk/1019">1019</a>-<a href="http://wapedia.mobi/uk/1054">1054</a>) Київська Русь трансформувалася в одноосібну ранньофеодальну монархію на основі християнської віри візантійського обряду . На чолі держави стояв великий київський князь, він також був володарем усієї землі Руської. Володимир ліквідував племінні князівства, поділив державу на вісім округів, які у свою чергу ділілися на волості. На чолі округів стояли намісники князя, які управляли, збирали данину і чинили суд від княжого імені. Поступово складався клас феодалів-землевласників. Земля, як основне багатство й джерело добробуту, перебувала у власності феодалів на чолі з князем, який утримував бояр і дружин. Власність була спадковою. Найбільш знатні дружинники разом із придворною аристократією становили <u>боярську раду</u>, яка була постійним дорадчим органом при великому князеві.На етапі становлення Давньоруської держави утворилася дружинна форма державності. У цей час дружина виконує не тільки роль війська, а й радників. Центральною фігурою цієї форми державності є князь, який більше виявляв себе як воєначальник, а не як державний діяч. У добу піднесення Київської Русі формується централізована монархія: вся повнота влади дедалі більше зосереджується в руках князя, дружина відходить від державних справ, а на рішення князя впливає лише частина старших дружинників та вихідців зі старої племінної аристократії – бояри.У період феодальної роздрібненості відбулася ще одна зміна форми державного устрою: одноосібна монархія поступилася місцем федеративній монархії. Основними елементами механізму політичної влади в Давньоруській державі були князь, боярська рада та віче (збори міського населення). В руках Великого київського князя було зосереджено всю повноту законодавчої, виконавчої, судової та військової влади. У своїй діяльності він спирався на військову підтримку дружини та ідеологічну – церкви. Дружина являла собою постійне військо, що виконувало роль апарату примусу. Вона формувалася на засадах васалітету і складалася зі старшої та молодшої дружин. Певною мірою на політичні рішення князя впливали поради та підтримка боярської ради. Цей дорадчий орган походить від давньослов’янської ради старійшин..Віче – це народні збори дорослого чоловічого населення, що вирішували важливі громадські та державні справи. У добу посилення монархії та централізму віча занепали, а в період ослаблення князівської влади знову відродилися Князь, боярська рада, віче – це носії різних форм державності, основні елементи трьох моделей управління – монархічної, аристократичної та демократичної, які діяли на Русі.</p>
