<p> </p>
<p> У міру звільнення міст і сіл від гітлерівців <strong>підіймались з руїн згарищ школи</strong>, сільські хати-читальні, бібліотеки, клуби, <strong>відновлювалась діяльність</strong> кінотеатрів, музеїв, друкарень, майстерень художників і скульпторів. Тут треба віддати належне і <strong>радянським владним та партійним структурам</strong>, які на одне з чільних місць висунули <strong>програму відбудови матеріальної бази культури</strong>, розвитку освіти в усіх областях України. <strong>Методом народної будови</strong> за перше повоєнне п'ятиріччя в Україні, було споруджено 2,4 тис. шкіл.</p>
<p> <strong>Для підготовки учителів створювались короткочасні курси</strong>, відкривались педагогічні класи, педагогічні училища та учительські інститути. Розгорталась <strong>широкомасштабна робота з ліквідації неписьменності та малописьменності</strong>, що дало змогу за короткий час <strong>навчити писати і читати 270 тис. чол. дорослого населення</strong>, охопити школою дітей і підлітків. <strong>Освіта для дорослих</strong> набула дальшого розвитку і в східних областях республіки. <strong>Для дітей-сиріт та дітей-інвалідів відкривалися дитячі будинки, інтернати, заохочувалось опікунство</strong>.</p>
<p> <strong>Розвиток освіти, як основи всієї культури</strong>, <strong>мав суперечливий характер</strong>. З одного боку, на підставі Закону СРСР про зміцнення зв'язку школи з життям (1958) <strong>семирічка була замінена восьмирічкою</strong>, <strong>стимулювалось здобуття середньої освіти</strong>, <strong>було відкрито понад 80 шкіл-інтернатів</strong>, у яких навчалося більш як 20 тис. учнів переважно з багатодітних або неповних сімей. З іншого боку, відбувалась <strong>профанація ідеї політехнізації освіти</strong>, що призвело на практиці до <strong>зміни пріоритетів освіти</strong>: акцент робився на <strong>підготовку учнів до виробництва</strong>. З цією метою на шкоду загальноосвітнім предметам значно більше часу відводилось урокам праці і виробничій практиці. Водночас <strong>зростала мережа професійно-технічних училищ</strong>. Посилювалась ідеологізація навчального процесу, запроваджувалось обов'язкове вивчення російської мови. <strong>Новий шкільний закон давав право батькам вибирати своїм дітям мову навчання</strong>, що завдало відчутного удару українському шкільництву.</p>
<p> Помітні зміни відбувалися <strong>у змісті та методах освіти</strong>. Разом з посиленням курсу на так звану <strong>марксистсько-ленінську підготовку молоді</strong>, ігноруванням досвіду західних країн навчальний процес все-таки збагачувався, <strong>впроваджувались</strong> <strong>новітні здобутки науки і техніки</strong>, <strong>а заодно насаджувався сталінізм</strong> як останнє слово марксизму. З боку партійних і державних органів, спецслужб посилювався контроль за діяльністю шкіл, училищ, технікумів і вузів, за ідейною спрямованістю навчально-виховного процесу, продовжувалась <strong>«чистка» професорсько-викладацьких й учительських колективів від «неблагонадійних»</strong>, здебільшого національне свідомих фахівців<strong>. Дедалі більше звужувалась сфера вживання української мови</strong>, вивчення історії нашого народу, його культури, національних традицій в усіх ланках освіти і в усіх регіонах, включаючи західний. Це викликало негативну реакцію як студентів, так і громадськості.</p>
<p> <strong>І все ж 50-ті — початок 60-х</strong> <strong>років </strong>характеризуються <strong>розширення доступу дітей і молоді до знань</strong>, підвищенням рівня освіти серед населення збільшенням інтелектуальної верстви в його складі. Зусилля українських учених зосереджувались переважно на <strong>розробці загальносоюзних проблем у галузі технічних</strong>, фізико-математичних, хімічних, медичних, біологічних проблем. Саме в Україні було розроблено і виготовлено першу в Європі універсальну малу <strong>електронно-обчислювальну машину «МЕОМ»</strong>, в інституті електрозварювання розроблялись унікальні технології і <strong>модерна зварювальна апаратура</strong> використанням електроніки.</p>
<p> Розвиток науки, її подвижницька роль у розвитку суспільства і духовному житті народу гальмувались диктатом центру.</p>
<p> </p>
<p> </p>
<h1></h1>
