<p> </p>
<p> З початком війни відбулось <strong>об'єднання кількох інститутів Академії наук України</strong>, які були евакуйовані на Схід. Переважна їх більшість, а також Президія АН України працювали в Уфі.</p>
<p> Свій <strong>вагомий внесок у досягнення перемоги зробили українські вчені</strong>. <strong>Діяльність науково-дослідних установ</strong> України в евакуації була спрямована перш за все на <strong>надання науково-методичної і практичної допомоги оборонній промисловості</strong>, сільському господарству, госпіталям та лікувальним установам тощо.</p>
<p> Так, <strong>колектив Інституту електрозварювання</strong> АН УРСР, очолюваний <strong>Є. Патоном</strong>, успішно <strong>застосував свої довоєнні розробки для налагодження автоматичного дугового зварювання корпусів танків Т-34 під флюсом</strong>. Група українських учених на чолі з академіком М. Доброхотовим <strong>розробила нові методи виплавки броньованих сталей</strong>. Колектив фізико-технічного інституту АН України розробив <strong>висококалорійний терміт для мін і снарядів</strong>, більш <strong>досконалі конструкції торпед</strong>, створив <strong>радіолокатор та автоматичні системи пеленгації</strong>, <strong>прилад для знешкодження морських мін</strong>.</p>
<p> Сотні тисяч воїнів <strong>повернули до життя колективи лікарів України</strong> на чолі з М. Стражеско (інтенсивно працював над вивченням ранової інфекції і ранового сепсису), В. Філатовим (хірург-офтальмолог), Р. Кавецьким, О. Палладіним. Інститутом клінічної фізіології АН УРСР під керівництвом академіка <strong>О. Богомольця</strong> були розроблені <strong>ефективні методи лікування </strong>ряду інфекційних, травматичних, шлункових та інших захворювань.</p>
<p> </p>
<p> </p>
<h1></h1>
