<p> </p>
<p> На другому етапі Визвольної війни (1649-1654) <strong>боротьба йшла з перемінним успіхом</strong>. У той час, коли Хмельницький намагався <strong>налагодити зв'язки з сусідніми державами</strong> – Волощиною, Трансільванією, Молдавією, Кримом, Туреччиною, Московією, <strong>поляки 1651 p. розпочали наступ</strong> на Україну. Після того, як <strong>козацькі полки були розбиті </strong>під Берестечком у червні 1651 р. і відступили під тиском литовської армії, <strong>Хмельницький підписав Білоцерківський договір</strong> (вересень 1651 р.), за яким <strong>гетьманське управління обмежувалося тільки Київським воєводством</strong>, реєстр скорочувався до 20 тис, а польська шляхта отримувала право повертатися до своїх маєтків.</p>
<p> У 1652 р. польське військо було розбите під Батогом, а в 1653 р. через нову зраду союзника – кримського хана, Хмельницький не зміг розгромити основні сили польської армії. Оскільки козаки були знесилені численними битвами, <strong>Хмельницький розпочав пошуки воєнного союзника</strong>. Єдиним можливим союзником за цих умов було <strong>православне Московське царство</strong> (майбутня Росія). В жовтні 1653 р. Земський собор у Москві після довгих вагань <strong>прийняв рішення про прийняття України «під високу руку»</strong> московського царя.</p>
<p> <strong>8 січня 1654 р.</strong> в Переяславі відбулася козацька рада, де позитивно було вирішене питання про <strong>союз України та Московії</strong>. Московський цар став «протектором» (захисником) України. Після переговорів у Москві <strong>в березні-квітні 1654 р. підписано договір – «Березневі статті»</strong>, що за московськими дипломатичними нормами <strong>був оформлений як повеління московського царя своєму підданому</strong>. <strong>Суть статей</strong> – підтвердження привілей та прав Війська Запорізького на маєтки й землі; встановлення 60-тисячного реєстру; гетьманський уряд за статтями мав контролювати фінанси й податки; залишалися недоторканними права органів влади, Київського митрополита.</p>
<p> <strong>За договором</strong> Московія зобов'язувалася <strong>надати воєнну допомогу</strong> Україні. <strong>Права гетьмана обмежувалися лише в зносинах з Кримом і Туреччиною.</strong> Фактично <strong>Україна увійшла під протекторат Росії</strong> на правах широкої автономії. Серед дослідників є різні думки щодо цього.</p>
<p> Бойові дії 1654-1656 pp. розгорнулися на території України та Білорусії. Оскільки <strong>московський цар порушив підписану угоду </strong>– <strong>розташовував свої війська в багатьох містах України</strong>, <strong>розпочав війну з союзником України – Швецією</strong>, <strong>Хмельницький шукає інших союзників</strong>. Він не встиг цього зробити – <strong>діяльність великого гетьмана була перервана його смертю в 1657 році</strong>.</p>
<p> </p>
<p> </p>
<h1></h1>