<p> </p>
<p> У Гетьманщині <strong>привілейованою соціальною групою було козацтво</strong>. Приналежність <strong>чоловіка</strong> до козацького стану зобов'язувало його <strong>за свій рахунок нести військову службу, але при цьому звільняло від сплати податків</strong>, давало право землеволодіння. Офіційно до козацького стану в другій половині 17 - першій половині 18 століть належало <strong>20-60 тисяч осіб</strong>. Правлячим класом в Гетьманщині була козацька старшина. В кінці 17 - 18 століть існувала привілейована група "знатних товаришів". У 18 столітті більше третини земель Гетьманщини перебувало <strong>у власності старшини</strong>.</p>
<p> Важливу роль у становленні Гетьманщини в 1649-50-х роках зіграла <strong>православна шляхта Речі Посполитої</strong>. На службі у гетьмана Хмельницького навесні 1649 року, за свідченням московського посла Григорія Кунакова, перебувало близько 6 тисяч шляхтичів, а в присяжних списках 1654 вписано близько 200 осіб шляхетського походження. Посади в Генеральній військовій канцелярії за гетьманства Хмельницького та Виговського займали в основному представники шляхти.</p>
<p> <strong>Основну масу населення Гетьманщини складали селяни</strong>. За часів Хмельниччини <strong>були ліквідовані</strong> великі феодальні землеволодіння, фольварковая система господарства, кріпацтво. <strong>Після смерті Хмельницького становище селян постійно погіршувався</strong>. <strong>При гетьмані Івані Мазепі</strong> панщина була <strong>обмежена двома днями на тиждень</strong>. У середині 18 століття селянин міг виконувати трудові повинності на користь землевласника три і більше днів на тиждень.</p>
<p> <strong>Міста в Гетьманщині розвивалися повільно</strong>. На Лівобережжі в кінці 17 - 18 століть існувало близько 200 міст і містечок, в яких жило 6% населення. Магдебурзьке право були наділені Київ, Ніжин, Переяслав, Чернігів, Стародуб та ін. міста. Нерідко в Гетьманщині виникали конфлікти між представниками місцевого самоврядування та старшинської адміністрації. <strong>Міщани займалися в основному ремісництвом, торгівлею.</strong></p>
<p> Великий вплив на соціальні процеси, що протікали в Гетьманщині,<strong> справляло православне духовенство</strong>. Духовенство мало автономну адміністрацію, судочинство, було звільнено від сплати податків, військової служби, трудових повинностей. <strong>Православна церква в Гетьманщині була великим землевласником</strong>. У середині 18 ст. монастирям належало близько 10 тисяч маєтків, або 17% земель Гетьманщини.</p>
<p> </p>
<p> </p>
<h1></h1>