пользователей: 21231
предметов: 10456
вопросов: 177504
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

81-90

 

81. Сутність методу розподілення прибутку.

Метод розподілення прибутку полягає у зіставленні фактичного розподілення отриманого сукупного прибутку між сторонами контрольованої операції з розподіленням прибутку, здійсненим на економічно обґрунтованій основі між непов'язаними особами.

Метод розподілення прибутку використовується, зокрема, у разі наявності:
істотного взаємозв'язку між контрольованими операціями та іншими операціями, що здійснюються сторонами контрольованої операції з пов'язаними з ними особами;
у власності (користуванні) сторін контрольованої операції прав на об'єкти нематеріальних активів, що істотно впливають на рівень рентабельності.

Розподілення прибутку між сторонами контрольованих операцій проводиться на підставі оцінки їх вкладу в сукупний прибуток відповідно до критеріїв, що базуються на об'єктивних даних та підтверджуються інформацією у зіставних операціях та/або внутрішніми даними сторін контрольованих операцій відповідно до виконаних кожною з них функцій, використаних під час здійснення контрольованих операцій активів та прийнятих економічних (комерційних) ризиків, пов'язаних з таким здійсненням.

Під час застосування методу розподілення прибутку між сторонами контрольованих операцій розподіляється сукупний прибуток або залишковий прибуток усіх сторін таких операцій за період, що аналізується.

Розрахунковий прибуток (збиток) визначається на основі методів, передбачених підпунктами 39.3.1.1 - 39.3.1.4 цієї статті, для кожної особи, що є стороною контрольованих операцій, на основі ринкового діапазону ціни товарів (робіт, послуг) або показників рентабельності для кожної сторони з урахуванням виконаних такою стороною функцій, використаних активів та прийнятих комерційних ризиків, що є типовими для зіставних операцій.

Визначення підсумкової величини прибутку (збитку) кожної сторони контрольованих операцій здійснюється шляхом підсумовування відповідних розрахункового прибутку (збитку) і залишкового прибутку (збитку).

Для розподілу між сторонами контрольованих операцій сукупного або залишкового прибутку (збитку) всіх сторін зазначених операцій враховуються такі показники:

розмір витрат, понесених кожною із сторін контрольованих операцій у зв'язку із створенням нематеріальних активів, використання яких впливає на розмір фактично отриманого прибутку (збитку) від контрольованих операцій;

характеристика персоналу, залученого кожною стороною контрольованих операцій, включаючи його чисельність і кваліфікацію; витрачений персоналом час; обсяг витрат на оплату праці, що мають вплив на розмір фактично отриманого прибутку (понесеного збитку) кожною стороною контрольованих операцій;

ринкова вартість активів, що були використані кожною стороною контрольованих операцій та мали вплив на розмір фактично отриманого прибутку (збитку) контрольованих операцій

інші показники, які пов'язані з виконанням функцій, використанням активів, прийнятими комерційними ризиками та розміром фактично отриманого прибутку (збитку) кожною стороною контрольованих операцій.



82. Податковий контроль та підстави для перевірок контрольованих операцій.

Стаття 61. Визначення податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення

61.1. Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль у частині здійснення заходів, що вживаються митними органами з метою перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є складовою частиною митного контролю.

61.2. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

61.3. Органи Служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.

83. Повноваження податкових органів у здійсненні контролю за валютними операціями.

В Україні створено систему державних органів, які наділені відповідними повноваженнями щодо здійснення заходів стосовно перевірки дотримання валютного законодавства.

Так, органами валютного контролю є Національний банк України, Державна податкова адміністрація України, Державна митна служба України, Міністерство транспорту та зв'язку України.

Повноваження зазначених органів закріплені різними норматив­ними актами, які практично не пов'язані один з одним і не створюють єдиної системи.

1. Валютний контроль, що здійснюється органами Державної митної служби - це побудована на основі митних органів держави система контролю за валютними операціями, що здійснюються рези­дентами та нерезидентами у зв'язку з їх зовнішньоекономічною діяльністю.

Митний кодекс України встановлює систему митних органів, яку складають: спеціально уповноважений центральний орган вико­навчої влади у сфері митної справи; регіональні митниці та митниці (ст. 12).

Чинне законодавство України, зокрема ст. 11 Митного кодексу України визначає, що до завдань митних органів України в сфері реалізації митної політики України відноситься контроль за дотри­манням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України. Аналогічна норма щодо виконання функції валютного контролю митними органами міститься і в Декреті.

Предметом валютного контролю митних органів є лише ті валютні операції, які пов'язані з переміщенням грошових коштів або товарів через митний кордон України, а саме: переміщення через митний кордон валютних цінностей, валюти України та цінних паперів у валюті України; здійснення валютних операцій, що пов'язані з переміщенням через митний кордон України товарів та транспортних засобів.

Відповідно, цей вид валютного контролю здійснюється за такими напрямами: по-перше, це контроль за дотриманням правил переміщення через кордон України готівкової валюти та валютних цінностей; по-друге, контроль за репатріацією експортної виручки резидентів за експортними договорами (контрактами); по-третє, контроль за обгрунтованістю платежів на користь нерезидентів при імпорті товарів. Контроль за репатріацією експортної виручки резидентів агенти валютного контролю митних органів здійснюють разом з уповноваженими банками.

Основним методом валютного контролю, що здійснюється митними органами, є перевірки, які проводять за фактом переміщення через кордон валютних цінностей і товарів, або за ініціативою митних органів, тобто під час здійснення планових перевірок осіб зовнішньоекономічної діяльності.

Для реалізації повноважень у сфері валютного контролю митні органи наділені правами щодо перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю; проведення митного огляду, в тому числі особистого огляду; здійснення обліку валюти та валютних цінностей, що переміщуються через митний кордон України; проведення усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; взаємодії з органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами та громадянами; залучення для надання консультацій спеціалістів інших правоохоронних органів та експертів.

2. У Законі України від 24.12.1993 р. "Про Державну податкову службу в Україні" на відміну від Декрету, де зазначено, що Державна податкова адміністрація України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями резидентів і нерезидентів на території України, визначено конкретні повноваження органів Державної податкової служби у сфері валютного контролю, а саме здійснення валютного контролю за дотриманням законодавства про валютні операції, валютного контролю за законністю валютних операцій резидентів і нерезидентів, розгляд звернень громадян, підприємств, установ та організацій з питань валютного контролю та видання роз'яснення з питань застосування санкцій за порушення валютного законодавства.

Окрім того, відповідно до ст. 11 цього Закону органи Державної податкової служби у випадках, у межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України та банків у порядку, встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність", довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про надходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності.

 

84. Штрафні санкції за порушення валютного законодавства.

За порушення законодавства у сфері валютних відносин застосовується кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільна та фінансова відповідальність.

до резидентів і нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі заходи відповідальності (фінансові санкції):

— за здійснення операцій з валютними цінностями, без одержання генеральної ліцензії Національного банку України — штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням або без виключення банку з Державного реєстру банків;

— за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензій Національного банку України, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України — штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій;

— за торгівлю іноземною валютою банками та іншими кредитно-фінансовими установами без одержання ліцензії Національного банку України та (або) з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком України, — штраф у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій, з виключенням або без виключення банку з Державного реєстру банків;

— за невиконання уповноваженими банками зобов'язань щодо купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів з метою забезпечення виконання зобов'язань резидентів, які випливають з абзаців четвертого, п'ятого, шостого підпункту «а» пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», банк позбавляється генеральної ліцензії Національного банку на право здійснення валютних операцій або з нього стягується штраф у розмірі 25 % від суми (вартості) іноземної валюти, що була зафіксована у дорученні резидента;

Матеріали про порушення валютного законодавства залежно від суми штрафу розглядають та приймають рішення про застосування санкцій:

— до 10,0 тис. доларів США — начальники територіальних управлінь Національного банку;

— до 50 тис. доларів США — директор Департаменту валютного контролю та ліцензування Національного банку;

— до 100 тис. доларів США — Голова Національного банку та його заступники.

У разі прийняття рішення про застосування санкцій виноситься постанова про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства (далі — постанова).

Санкції у вигляді позбавлення ліцензії, виключення з Державного реєстру банків, застосування штрафу, що перевищує суму (вартість), еквівалентну 100 тис. доларів США, перераховану у валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют та банківських металів, установлений Національним банком на день складання відповідного протоколу порушення валютного законодавства, застосовуються виключно на підставі постанови Правління Національного банку.

У разі несплати порушником штрафу в зазначений строк він підлягає стягненню в судовому порядку.

Позовна заява про стягнення суми штрафу подається до місцевого господарського суду за місцезнаходженням порушника протягом 30 календарних днів після закінчення строку для добровільної сплати штрафу.

Постанова про притягнення до відповідальності може бути оскаржена в судовому порядку. Відповідачем у цьому випадку виступає Національний банк.

Оскарження постанови не припиняє її виконання.

 

85. Податковий контроль у сфері товарообмінних операцій при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності

Митниці   здійснюють  контроль  за  надходженням  товарів  за імпортом  згідно  з  бартерними  договорами  та  інформують органи доходів  і  зборів  про  порушення  строків  надходження  товарів, передбачених частиною першою статті 2 цього Закону.

  Державні   податкові   інспекції   здійснюють   контроль   за своєчасним  імпортом робіт і послуг згідно з бартерними договорами та  інформують  митниці  про  фактичний експорт робіт і послуг для забезпечення контролю за своєчасним надходженням товарів, що мають бути імпортовані.

     5.  Органи  доходів  і  зборів  мають  право  за результатами документальних   перевірок  стягувати  у  безспірному  порядку  із суб’єктів    зовнішньоекономічної    діяльності    України   пеню, передбачену цією статтею.

     6. Суми   пені,   стягненої   відповідно   до   цієї  статті, спрямовуються   до   Державного   бюджету   України   у   порядку, передбаченому законодавством України.

86. Повноваження органів державної податкової служби при здійсненні контролю за зовнішньоекономічними операціями платників податків

Державна митна служба України

- організовує та контролює діяльність митних органів;

- забезпечує своєчасне і повне внесення до державного бюджету коштів від податків, зборів (обов'язкових платежів), справляння яких згідно із законодавством покладено на митні органи;

- вживає разом з іншими органами виконавчої влади заходи, спрямовані на недопущення незаконного вивезення за кордон цінностей, що становлять культурне або історичне надбання українського народу;

- сприяє у межах своєї компетенції здійсненню заходів щодо захисту прав споживачів товарів, які ввозяться в Україну, а також прав інтелектуальної власності у процесі зовнішньоекономічної діяльності;

- розробляє та здійснює самостійно або у взаємодії з іншими органами виконавчої влади заходи щодо запобігання контрабанді, порушенню митних правил та їх припинення;

- організовує й контролює відповідно до законодавства проведення митними органами дізнання у справах про контрабанду та здійснення ними провадження у справах про порушення митних правил;

- веде разом з іншими уповноваженими органами виконавчої влади Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності;

- здійснює верифікацію (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України;

- бере участь у підготовці міжнародних договорів України, готує пропозиції щодо укладення, денонсації таких договорів, у межах своєї компетенції укладає міжнародні договори України.

 

87. Порядок використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО).

 

1. На території України у сферах, визначених Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

2. РРО може застосовуватись виключно після реєстрації в органах доходів і зборів і тільки в тому пункті обміну іноземної валюти, який зазначений в реєстраційному посвідченні, відповідно до сфери застосування, установленої Державним реєстром РРО, та за наявності договору про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Застосування РРО, опломбованого засобами контролю центру сервісного обслуговування, з яким суб'єкт господарювання не уклав договір про технічне обслуговування та ремонт такого РРО, вважається порушенням встановленого порядку опломбування.

3. Суб'єкти господарювання, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, зобов'язані:

проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій;

подавати до органів доходів і зборів інформацію, визначену пунктом 7 статті 3 Закону, згідно з Порядком передачі;

зберігати протягом робочої зміни другий примірник розрахункового документа, що підтверджує здійснення операції;

застосовувати у встановленому порядку лише РРО, що включені до Державного реєстру РРО;

видавати особі, яка купує або продає іноземну валюту, перший примірник розрахункового документа на повну суму операції;

здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти тільки за рахунок коштів банку (фінансової установи);

забезпечувати відповідність готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти даним фіскального звіту;

проводити технічне обслуговування і ремонт РРО у встановленому порядку;

забезпечувати цілісність пломб РРО, а також незмінність програмно-технічних засобів, що реалізують фіскальні функції.

4. Реєстрація валютно-обмінної операції через РРО повинна проводитися одночасно з прийняттям та видачею клієнту коштів (чеків). Розрахунковий документ, що підтверджує здійснення валютно-обмінної операції, повинен видаватися клієнту не пізніше завершення операції.

5. Аванс, підкріплення та інкасація цінностей повинні реєструватись через РРО з використанням відповідних службових операцій безпосередньо після отримання (передання) цінностей. Крім того, такі службові операції повинні використовуватися для реєстрації цінностей, що зберігаються на місці проведення валютно-обмінних операцій на момент реєстрації першої валютно-обмінної операції після виконання Z-звіту.

6. Суб’єкт господарювання повинен забезпечити:

виконання наприкінці кожної робочої зміни касира Z-звіту та зберігання надрукованого Z-звіту в журналі використання РРО;

ведення в установленому порядку поточного, а також зберігання в пункті обміну іноземної валюти попереднього журналу використання РРО;

зберігання кожного журналу використання РРО протягом трьох років після його закінчення;

друкування фіскального звіту, інших документів (крім розрахункових та Z-звіту), що передбачені документацією на РРО, під час здійснення перевірки пункту обміну іноземної валюти на вимогу представника контролюючого органу;

зберігання на місці проведення валютно-обмінних операцій реєстраційного посвідчення, довідки про опломбування, паспорта (формуляра) на РРО, довідки про реєстрацію журналу використання РРО або копій цих документів.

7. Журнал використання РРО ведеться в такому порядку:

на початку використання журналу на титульній сторінці зазначається дата, на сторінках 3, 4 визначається повний перелік осіб, які мають право доступу до РРО;

підклеюються на відповідних сторінках усі Z-звіти в день їх друкування;

обліковуються в розділі 2 журналу перевірки з питань порядку проведення розрахунків при здійсненні валютно-обмінних операцій, при цьому посадова особа контролюючого органу заповнює графи 1-4 на початку проведення перевірки, графи 5, 6 - наприкінці перевірки, графу 7 заповнює наприкінці перевірки особа, у присутності якої проводилася перевірка;

обліковуються ремонти та технічне обслуговування в розділі 3 журналу, при цьому графи 1, 2 заповнює касир пункту обміну іноземної валюти безпосередньо після виходу РРО з ладу, графи 3-5 - представник ЦСО (у разі проведення ремонту чи технічного обслуговування) після відновлення використання РРО до початку реєстрації першої розрахункової операції, графи 6, 7 - касир пункту обміну іноземної валюти після виконання Z-звіту;

обліковуються в розділі 3 журналу відключення електроенергії, при цьому всі графи заповнює касир пункту обміну іноземної валюти;

після використання всіх сторінок у будь-якому розділі журналу закінчується використання журналу та на титульній сторінці зазначається відповідна дата.

8. У разі відмови клієнта від проведеної валютно-обмінної операції, реєстрації через РРО помилкової суми за валютно-обмінною операцією або технічного збою під час друкування розрахункового документа така операція скасовується шляхом наступної реєстрації операції "сторно".

9. Якщо сталася поломка РРО чи відключення електроенергії, то безпосередньо після встановлення відремонтованого РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО підсумкову інформацію про проведені операції за період роботи без застосування РРО. У разі обнулення оперативної пам'яті фіскального блока реєстратора слід також провести через РРО підсумкову інформацію про проведені операції за період роботи з початку робочої зміни касира, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії. Суми проводяться окремо за кожним найменуванням валюти, видом валютно-обмінної операції, а також окремо за різними значеннями курсів купівлі-продажу (крос-курсів).

Після друкування відповідного службового звіту за проведеними сумами слід виконати Z-звіт. Обидва звіти повинні зберігатися в журналі використання РРО. За потреби виконується службова операція згідно з вимогами пункту 5 цього розділу.

 

88. Перелік видів діяльності, за яких не застосовуються РРО.

Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові
книжки не застосовуються:

     1)  при  здійсненні  торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами,  установами і організаціями усіх форм  власності,  крім  підприємств   торгівлі   та   громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і  організацій  з  оформленням  прибуткових  і  видаткових касових  ордерів  та  видачею відповідних квитанцій,  підписаних і завірених  печаткою  у встановленому порядку;

     2) при виконанні усіх банківських операцій (крім  операцій  з купівлі-продажу іноземної валюти);

     3) при  виконанні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти у разі,  якщо ці операції виконуються у касах уповноважених банків з  оформленням  розрахункових документів відповідно до нормативних актів Національного банку України;

     4)   при   продажу   проїзних   і  перевізних  документів  на залізничному   (крім  приміського)  та  авіаційному  транспорті  з оформленням    розрахункових    і   звітних   документів   та   на автомобільному  транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними   друкарським  способом  серією,  номером,  номінальною вартістю,  а  також  при  продажу  білетів державних лотерей через електронну  систему  прийняття  ставок,  що контролюється у режимі реального  часу  центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну  політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів,   та   квитків   на  відвідування  культурно-спортивних  і видовищних закладів;

     6)  при  продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями,  які  сплачують єдиний податок

     8)  при  продажу  товарів (крім підакцизних) (наданні послуг) особами,  які  отримали  пільговий  торговий  патент  для  продажу товарів (надання послуг) відповідно до Податкового кодексу України  

     9) при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або
промисловими  товарами  за  готівкові  кошти на ринках;

     10)  при  продажу  у  кіосках,  з  лотків  та розносок газет, журналів та інших видань,  листівок,  конвертів,  знаків  поштової оплати,  якщо  питома  вага  такої  продукції  становить  понад 50 відсотків   загального   товарообігу   за   відсутності    продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів,  а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;

     11) при продажу води,  молока,  квасу,  олії та живої риби  з автоцистерн,  цистерн,  бочок та бідонів;  страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних  навчальних   закладів  під  час  навчального процесу; 

     12)  якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з  розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо

     13) при  продажу  товарів  у  системах  електронної  торгівлі (комерції). 

 

 

89. Відповідальність платників податків за порушення порядку застосування РРО.

За порушення  вимог  цього  Закону  до  суб'єктів господарювання,  які  здійснюють  розрахункові  операції за товари (послуги),  за  рішенням  відповідних  органів  доходів  і  зборів 

застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 



     1)  у  разі  встановлення  протягом  календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або  розрахункових  книжок  на неповну   суму   вартості   проданих   товарів  (наданих  послуг); непроведення    розрахункових    операцій    через     реєстратори розрахункових    операцій    з    фіскальним    режимом    роботи; невідповідності  суми  готівкових  коштів  на   місці   проведення 

розрахунків  сумі  коштів,  зазначеній  у денному звіті,  а в разі використання розрахункової книжки  -  загальній  сумі  продажу  за розрахунковими  квитанціями,  виданими  з  початку  робочого  дня; нероздрукування   відповідного   розрахункового   документа,    що підтверджує  виконання  розрахункової операції,  або проведення її без використання розрахункової книжки на  окремому  господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 

   вчинене вперше - 1 гривня; 



     вчинене вдруге   -   100   відсотків   вартості   проданих  з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); 
  за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості  проданих  з  порушеннями,  встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);
     3)  двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі   невикористання  при  здійсненні  розрахункових  операцій  у випадках,  визначених  цим  Законом,  розрахункової   книжки   або використання  незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи  порушення   встановленого   порядку   її   використання,   або незберігання  розрахункових книжок протягом встановленого терміну; 
     4) двадцять  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку  фіскального  звітного  чеку  або його  незберігання;  
     5) десяти  неоподатковуваних  мінімумів  доходів громадян - у разі якщо контрольну стрічку не  надруковано  або  не  створено  в електронній  формі  на  реєстраторах розрахункових операцій або не збережено контрольну стрічку протягом трьох  років,  або  виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції,  інформація про які міститься на контрольній стрічці,  створеній в електронній формі;
     6)  п'яти  неоподатковуваних  мінімумів  доходів громадян - у разі   проведення   розрахункових   операцій   через   реєстратори розрахункових   операцій   без  використання  режиму  попереднього програмування  найменування,  цін  товарів  (послуг)  та обліку їх кількості;  
     7)  десяти  неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян - у разі   порушення   встановленого  у  пункті  1  статті  9  порядку проведення   розрахунків   через   каси   підприємств,  установ  і організацій,  в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових  і  видаткових  касових ордерів та видачею відповідних квитанцій,   підписаних   і  завірених  печаткою  у  встановленому порядку,  або  у разі порушення порядку оформлення розрахункових і 

звітних  документів  при  здійсненні продажу проїзних і перевізних документів  на  залізничному  (крім  приміського)  та  авіаційному транспорті;  
     8)  ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при  здійсненні  розрахункових  операцій  реєстратора розрахункових  операцій,  в  конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни,  не передбачені конструкторсько-технологічною 

та  програмною  документацією  виробника  за  умови відсутності чи пошкодження  пломби  центру  сервісного  обслуговування; 
     9)  десяти  неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян - в разі   неподання   до   органів   доходів   і   зборів  звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів  розрахункових  операцій, розрахункових   книжок   та   копій   розрахункових  документів  і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій  по дротових або бездротових каналах зв'язку, в разі обов'язковості її подання. 



90. Відповідальність виробників реєстраторів розрахункових операцій.

Стаття 28.  У разі встановлення при застосуванні  реєстратора розрахункових  операцій  виробничих дефектів в його конструкції чи програмному   забезпеченні,   які   не   дозволяють   спотворювати інформацію  про  обсяг  розрахункових операцій чи обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної  валюти,  що  заноситься  до  фіскальної пам'яті,  виробник зобов'язаний за власні кошти усунути ці дефекти у кожному із реалізованих реєстраторів розрахункових операцій.
    Стаття 29.  У разі встановлення при застосуванні  реєстратора розрахункових  операцій  виробничих дефектів в його конструкції чи програмному забезпеченні,  які дозволяють спотворювати  інформацію про   обсяг   розрахункових   операцій   чи   обсяг   операцій   з купівлі-продажу іноземної валюти,  яка  заноситься  до  фіскальної пам'яті,  до  виробника  чи  постачальника  цього  реєстратора  за рішенням органів доходів і зборів застосовується фінансова санкція у  розмірі  п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При  цьому  такі  реєстратори підлягають конфіскації, виробник або постачальник   зобов'язаний   повернути   їх   вартість   суб'єкту господарювання,   а  зазначена  модель  реєстратора  розрахункових операцій у встановленому порядку виключається з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

 


10.04.2015; 11:08
хиты: 45
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь