пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

31-40

31. Спрощена процедура зняття з обліку.

У разі надходження до органу державної податкової служби відомостей із Єдиного державного реєстру або повідомлення від державного реєстратора про те, що ним з відповідної дати розпочато процес проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації або спрощеної процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (далі – спрощена процедура припинення платника податків), орган державної податкової служби здійснює такі заходи:
Відомості про початок спрощеної процедури припинення платника податків вносяться до районного рівня Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб, фіксуються в журналі за ф. N 6-ОПП шляхом внесення нового запису або відміток до раніше внесеного запису, а також надаються до відповідних структурних підрозділів органу державної податкової служби за основним та до органів державної податкової служби за неосновним місцем обліку такого платника податків і за місцями обліку відокремлених підрозділів платника податків – юридичної особи.
У 5-денний строк від дня отримання відомостей чи документів про початок спрощеної процедури припинення платника податків органом державної податкової служби приймається рішення про непроведення документальної позапланової перевірки платника податків або проведення такої перевірки та відповідні підрозділи розпочинають таку перевірку.
З метою закриття рахунків у фінансових установах за наявності в органі державної податкової служби достатніх для поштового відправлення даних про голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) платника податків – юридичної особи або про платника податків – фізичну особу – підприємця, стосовно якого розпочата спрощена процедура припинення, інформація про рахунки такого платника податків надсилається зазначеним особам для їх закриття без звернення цих осіб у 10-денний строк від дня отримання відомостей чи документів про початок спрощеної процедури припинення платника податків.
У місячний строк з дати надходження повідомлення від державного реєстратора про початок спрощеної процедури державної реєстрації припинення платника податків орган державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків повинен надіслати державному реєстратору довідку про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів за ф. N 22-ОПП або повідомлення про наявність податкового боргу та неможливість проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за ф. N 23-ОПП із зазначенням причин заперечення органів державної податкової служби щодо здійснення такої процедури.
У разі усунення причин та обставин, які були підставою для заперечень органу державної податкової служби щодо здійснення спрощеної процедури державної реєстрації припинення платника податків, орган державної податкової служби направляє державному реєстратору повідомлення про зняття заперечень щодо проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця з пропозицією повторно розпочати спрощену процедуру державної реєстрації припинення такої особи в установленому порядку.
У разі внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи за спрощеною процедурою шляхом її ліквідації або про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця орган державної податкової служби здійснює зняття з обліку такого платника.

32. Організаційні засади обліку податкових надходжень.

Ведення обліку податкових платежів до бюджету здійснюється відповідно до Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом ДПАУ від 18.07.05 №276 (далі – Інструкція).

Обов’язковою вимогою АІС є захист, архівування та збереження даних, забезпечення можливості доступу до баз даних, у тому числі минулих звітних періодів.

Супроводження єдиного технологічного процесу комп’ютерної обробки документів щодо обліку платежів, які надходять до бюджету, здійснюється:

– підрозділом обробки та ведення податкових документів;

– підрозділами, що здійснюють розрахунок сум податкових зобов’язань і штрафних санкцій за їх наявності;

– підрозділом адміністрування обліку показників та звітності;

– підрозділом автоматизації процесів оподаткування.

Всі інші підрозділи виступають користувачами.

Органи державної податкової служби для ведення оперативного обліку платежів одержують відповідні документи від органів Державної казначейської служби України:

– відомості про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за доходами, та аналітичних рахунків, на які зараховуються кошти в національній валюті від повернення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державну гарантію;

– звіти про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами в розрізі областей за видами надходжень в електронному вигляді;

– інформацію в паперовому вигляді щодо зарахування коштів в іноземній валюті в рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або наданими під державні гарантії.

Взаємовідносини з Державною казначейською службою України визначаються Порядком взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим спільним Наказом ДКУ та ДПАУ від 25.04.02 №74/194.

33. Порядок ведення особових рахунків платників податків.

На кожний поточний рік підрозділами, що здійснюють облік податкових платежів, відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу.

Особові рахунки відкриваються щорічно:

– для платників податків, що перебувають на обліку – з початку року шляхом перенесення сальдо розрахунків з бюджетом та залишку несплаченої пені до бази даних після проведення регламентних робіт із закриття звітного року за платежами. За платежами, за якими подання платником податків декларацій (розрахунків) не передбачено, сальдо не переноситься;

– для платників податків, узятих на податковий облік протягом року – на підставі реєстрів платника податку з моменту нарахування або сплати платежу (яка подія була першою).

Підрозділи, які відповідають за адміністрування податків, після опрацювання зазначеної інформації повідомляють підрозділ адміністрування облікових показників та звітності щодо наданої інформації не пізніше чотирьох робочих днів від дати її надходження до відповідних підрозділів.

Номери карток особових рахунків юридичних осіб відповідають ідентифікаційним кодам, які присвоюються платникам згідно з ЄДРПОУ. Номери карток особових рахунків фізичних осіб – суб’єктів господарювання та фізичних осіб, не зареєстрованих як суб’єкти господарювання, відповідають порядковим номерам, які присвоюються платникам податків при взятті їх на облік в органах Міндоходів.

Кожна картка особового рахунку має вихід на Єдиний банк даних про платників – юридичних осіб, що включає також дані інших реєстрів: платників ПДВ, неприбуткових організацій і установ, реєстрів платників податків – постійних представництв нерезидентів, договорів про спільну діяльність, великих платників податків.

У залежності від призначення відкриваються такі особові рахунки:

Ф. №5 – для здійснення обліку ПДВ для платників податків – юридичнихосіб та фізичних осіб;

Ф. №6 – для здійснення обліку платежів, за якими передбачено подання податкових декларацій (розрахунків);

Ф. №15 – для здійснення обліку платежів, за якими не передбачено подання податкових декларацій (розрахунків) та обліку надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками згідно з переліком боржників;

Ф. №1Р – для здійснення обліку реструктурованих сум.

Форми карток особових рахунків містять: лицьовий бік - умови справляння платежу,             зворотний бік - стан розрахунків.

Якщо платник податку переходить з одного органу державної податкової служби до іншого, новий особовий рахунок не відкривається. Облік надходження платежів ведеться в особовому рахунку, що переданий з органу державної податкової служби за попереднім місцем реєстрації платника.

34. Облік нарахування та надходження платежів до бюджету.

Нарахуванню в особових рахунках підлягають:

– податкові зобов’язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником податків;

– податкові зобов’язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом ДПС та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства;

– пеня за порушення строків погашення узгодженого податкового зобов’язання;

– відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов’язань;

– непогашені суми векселя, що видається суб’єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах.

Податкові зобов’язання, пеня, штрафні санкції самостійно вносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри. В разі виникнення помилок формується протокол помилкових записів. Після виправлення помилок здійснюється повторне перенесення даних.

Для перевірки правильності виконання зазначених процедур підрозділом адміністрування облікових показників та звітності проводиться звірка сум, рознесених до карток особових рахунків, на відповідність сумам, занесеним до баз електронної звітності. За результатами звірки на підставі карток особових рахунків формуються реєстри рознесених сум у двох примірниках. Один примірник з відміткою інспектора зазначеного підрозділу передається до галузевого підрозділу для зберігання, другий примірник з відміткою галузевого підрозділу про отримання зберігається у підрозділі адміністрування облікових показників та звітності. Підсумкова перевірка щодо наявності не рознесених сум податкових зобов’язань, термін сплати за якими припадає на поточний місяць, здійснюється перед формуванням зведених показників інформаційної системи за станом на перше число наступного місяця. Перевірка виконується підрозділом адміністрування облікових показників та звітності з формуванням протоколу розбіжностей.

Нарахування податкових зобов’язань та штрафних санкцій, що самостійно визначені та узгоджені платником, обліковується у розділі «Нараховано платежів – зменшено платежів» за відповідними кодами операцій.

Нарахування пені, самостійно визначеної платником або розрахованої органом державної податкової служби, обліковується у розділі «Нарахування сум пені» за відповідними кодами операцій. Нарахування пені в картках особових рахунків платників податків здійснюється засобами програмного забезпечення у день фактичного погашення податкового боргу (його частини) у порядку, установленому гл. 12 розд. І Податкового кодексу України.

Облікові операції скасування зазначених податкових зобов’язань, штрафних санкцій та пені здійснюються на підставі рішення керівника (заступника керівника) податкового органу датою прийняття такого рішення.

Нарахування сум відсотків за користування відстроченням або розстроченням податкових зобов’язань проводиться в особових рахунках платників податків у розділі «Нарахування сум пені» шляхом їх перенесення засобами програмного забезпечення з журналу реєстрації відстрочених або розстрочених сум податкових зобов’язань.

Нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників податків здійснюються відповідно до порядків адміністрування відповідних податків, розроблених на підставі чинного законодавства.

Нарахування узгоджених податкових зобов’язань у картках особових рахунків платників здійснюється датою граничного терміну сплати зазначених зобов’язань.

У разі, якщо останній день граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, нарахування платежів в особових рахунках платників податків здійснюється у наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання минулих податкових періодів платника, нарахування в особовому рахунку платника проводиться датою його подання.

Суми нарахованих та/або сплачених платежів обліковуються згідно з кодами бюджетної класифікації.

Суми нарахованих та/або сплачених платежів за результатами документальних та/або камеральних перевірок, пені та штрафних (фінансових) санкцій обліковуються за тими самими кодами бюджетної класифікації, що й податки, збори (обов’язкові платежі), за якими здійснено такі нарахування (сплата).

Дані про надходження платежів відображаються в особових рахунках платників і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державної казначейської служби України відповідних відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

Якщо отримано дані від платника податку, якого не внесено до реєстру платників, то він обліковується в АІС як «умовний платник». Форма картки особового рахунку за спеціальним кодом «умовний платник» повинна відповідати формі картки особового рахунку, за яким ведеться оперативний облік платежів згідно з бюджетною класифікацією. Зазначені суми надходжень підлягають уточненню й обліку у відповідних особових рахунках платників у термін не пізніше, ніж 10 робочих днів від дня одержання електронного реєстру розрахункових документів від органу Державного казначейства.

Облік платежів, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органів державної податкової служби, та надходжень на погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками, крім випадків донарахування таких платежів за актами документальних перевірок, ведеться загальною сумою у реєстрі надходжень та повернень.

35. Обік відстрочення та розстрочення податкових зобов’язань.

Сума розстрочення (відстрочення) податкових зобов’язань, відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов’язань та терміни їх сплати відображаються в особовому рахунку платника згідно з Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року №574 (далі – Порядок №574).

Дані щодо розстрочення (відстрочення) податкових зобов’язань у термін не пізніше дати укладання відповідного договору засобами програмного забезпечення вноситься до картки особового рахунку платника з журналу, який ведеться в електронному вигляді підрозділом забезпечення податкових зобов’язань і в якому реєструються рішення та договір про розстрочення (відстрочення).

Облік надходження розстрочених (відстрочених) податкових зобов’язань за платежами до бюджету та процентів за користування відстроченням або розстроченням податкових зобов’язань відображається в особових рахунках платників у загальному порядку обліку податкових зобов’язань, який встановлюється окремо для кожної форми особових рахунків платників, за тими кодами бюджетної класифікації, що й платежі, за якими надано відстрочення або розстрочення податкових зобов’язань.

Відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов’язань відображаються на зворотному боці картки.

При переведенні платника на облік до іншого податкового органу, у тому числі до державних податкових інспекцій з функціями безпосереднього обслуговування та контролю за великими платниками податків, в оперативній звітності дані про відстрочення або розстрочення податкових зобов’язань відображаються:

– за попереднім місцем обліку платника – від дати надання відстрочення або розстрочення податкових зобов’язань до дати зняття з обліку платника податків відображаються як використані;

– за новим місцем обліку платника – від дати взяття на облік платника податків до дати закінчення терміну дії відстрочення або розстрочення податкових зобов’язань відображаються як діючі на звітну дату.

Облік дострокового погашення відстрочених або розстрочених податкових зобов’язань, а також розстрочення (відстрочення) податкових зобов’язань платників, що утворилися в процесі реорганізації, здійснюється згідно із зазначеним Порядком № 574         .

Період при сплаті розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань (податкового боргу) дорівнює календарному місяцю або іншому строку за згодою сторін, який зафіксовано в договорі про розстрочення (відстрочення).

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, нарахована за несвоєчасну сплату грошового зобов’язання, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми такої пені.

Подача заяви про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) не припиняє сплату платником податку грошового зобов’язання (податкового боргу) до дня прийняття рішення про розстрочення (відстрочення).

Строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов’язання.

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом державної податкової служби рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

36. Облік повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів.

Заяви на повернення сум помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) у випадках, передбачених податковими законами можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати (за винятком повернення зайво утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, у тому числі у зв’язку з нарахуванням податкової знижки, на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік).

Заява подається платником податку до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі.

Обов’язковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів перерахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені:

– на поточний рахунок платника податку в банку;

– на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи державної податкової служби, незалежно від виду бюджету;

– готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

У разі, якщо за даними обліку податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, що ведеться в органах державної податкової служби, сума помилково та/або надміру сплаченого податку, збору (обов’язкового платежу) відсутня або менша за суму, заявлену платником до повернення, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби у встановлений термін письмово, з викладенням причин, повідомляє платника податку про необхідність проведення звірки у зв’язку з неможливістю повернення коштів або часткового повернення заявленої суми.

Орган державної податкової служби вирішує питання щодо списання помилково та/або надміру сплачених сум платежів, що обліковуються в особових рахунках платників більше 1095 днів без руху (відсутні зменшення та нарахування податкових зобов’язань або нарахування, які мають нульове значення, та сплата), за умови відсутності заяви платника про повернення, у встановленому законом порядку.

При поверненні надміру утриманої (сплаченої) суми податку з доходів фізичних осіб органу державної податкової служби у термін не пізніше ніж за п’ятнадцять робочих дні до закінчення шістдесятиденного терміну від дня отримання податковими органами податкової декларації надаються підрозділами адміністрування облікових показників та звітності відповідні документи, необхідні для формування висновків про повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб та реєстрів одержувачів коштів.

Якщо платіж, що повертається, сплачено до загального (спеціального) фонду державного або місцевих бюджетів, але згідно з законодавством не передбачено серед джерел формування бюджетів у поточному бюджетному році, повернення здійснюється з рахунків, на яких обліковуються кошти від зарахувань інших надходжень відповідного бюджету.

Надміру утримана (сплачена) сума податку на доходи фізичних осіб підлягає поверненню платнику податку протягом 60 календарних днів від дня отримання органом державної податкової служби податкової декларації на поточний рахунок, вказаний у податковій декларації, у разі його наявності у платника податку, або на рахунок банку, який здійснюватиме виплату коштів готівкою, або на рахунок підприємства поштового зв’язку за податковою адресою платника податку, зазначеною в податковій декларації.

Оплата послуг банків та підприємств поштового зв’язку при поверненні платникам податків надміру утриманого (сплаченого) податку на доходи фізичних осіб здійснюється за рахунок коштів бюджету, з якого повертається цей податок.

37. Підбиття підсумків в особових рахунках. Закриття особових рахунків.

Про Сальдо в 38 питанні.

Працівниками підрозділи адміністрування облікових показників та звітності після підбиття щомісячних підсумків вибірково перевіряється правильність їх розрахунку.

В особових рахунках платників після проведення всіх облікових операцій за останній робочий день грудня працівником підрозділу адміністрування облікових показників та звітності засобами програмного забезпечення у відповідних графах таких особових рахунків підбиваються підсумки за рік.

Не менше ніж раз на квартал працівником підрозділу адміністрування облікових показників та звітності проводиться вибіркова перевірка правильності проведених операцій в особових рахунках платників.

При проведенні відбору особових рахунків для перевірки перевага віддається особовим рахункам із значними сумами нарахувань/зменшень узгоджених податкових зобов’язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій), пені, позитивного та від’ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом на дату такого відбору.

При перевірці звертається увага на такі моменти: чи за всіма термінами сплати відображено суми нарахованих/зменшених податкових зобов’язань, а також суми, донарахованої за результатами документальних перевірок; чи правильно розраховане сальдо; чи правильно нарахована пеня.

За результатами проведення вибіркової перевірки правильності проведених операцій в особових рахунках платників податків працівником структурного підрозділу складається акт.

При виявленні помилок, неповного чи неправильного відображення облікових показників в особових рахунках платників працівників підрозділу адміністрування облікових показників та звітності, за необхідності, спеціалістами підрозділів автоматизації процесів оподаткування, обробки та введення документів відповідних галузевих підрозділів уживаються заходи щодо виправлення таких помилок,  неповного чи неправильного відображення.

Після проведення регламентних робіт щодо закриття звітного року та перенесення сальдо до особового рахунку поточного року працівником підрозділу адміністрування облікових показників та звітності здійснюється контроль за правильністю та повнотою перенесення підсумкових сум позитивного чи від’ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом, залишку несплаченої пені за відповідними кодами бюджетної класифікації. За результатами проведеної перевірки працівниками підрозділів автоматизації процесів оподаткування і адміністрування облікових показників та звітності вживаються заходи щодо усунення помилок.

Після проведення регламентних робіт в особових рахунках платників податків із закриття звітного року, уключаючи підбиття підсумків у відповідних графах, картки особових рахунків платників податків за рік закриваються. Сальдо розрахунків платника з бюджетом, у тому числі нульове, переноситься в особовий рахунок поточного року.

У разі зняття з обліку платника податків в органі ДПС у зв’язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) такого платника підрозділи адміністрування облікових показників та звітності виконують такі операції:

– проводяться звірку з платником податків із складанням у трьох примірниках (два примірники для органів ДПС і один для платника податків) відповідних актів звірки;

– формують на дату зняття платника з обліку картки особових рахунків в електронному вигляді та довідку про стан розрахунків платника з бюджетом, крім платежів, сплата за якими повинна проводитись за місцем розташування об’єкта оподаткування (наприклад, плата за землю, плата за торговий патент) та заповнюють відповідні пункти повідомлення (ф.№11-ОПП);

– передають до підрозділів з обліку платників повідомлення, завірену довідку про стан розрахунків платника з бюджетом, акти звірки з платником та електронну копію особових рахунків для надсилання до органів ДПС за новим місцезнаходженням.

У разі зміни форми власності платника податку, яка призводить до зміни коду бюджетної класифікації, за яким проводиться облік податку, такому платнику з початку року, наступного за роком, у якому відбулися вказані зміни, відкривається нова картка особового рахунку за відповідним кодом бюджетної класифікації, до якої вноситься сальдо розрахунків з бюджетом з попередньої картки.

При проведенні ліквідаційної процедури платника податків в обліку проводяться такі операції:

– за платниками податків, які не мають заборгованості перед бюджетами, особові рахунки закриваються у день зняття з податкового обліку таких платників податків та присвоєння відповідної ознаки відомостям, що заносяться до районних рівнів Єдиного банку даних про платників податків;

– за платниками податків, що мають податковий борг перед бюджетами, особові рахунки закриваються після погашення або списання суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені, нарахованої на суму погашеного або списаного податкового боргу у порядку, установленому наказом Міністерства доходів і зборів України «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» від 10.10.2013 року №577.

Облікові показники закритих особових рахунків щодо нарахувань та надходжень платежів до бюджету враховуються в оперативній звітності до кінця поточного року.

Картки особових рахунків платників податків, у яких протягом поточного року відсутні облікові операції і сальдо розрахунків з бюджетом дорівнює нулю, після аналізу сформованої засобами інформаційної системи відповідної інформації підлягають видаленню з бази даних.

38. Порядок визначення сальдо особового рахунку.

У картках особових рахунків платників податків на дату проведення останньої облікової операції підбиваються підсумки за всіма графами карток особових рахунків з початку місяця та з початку року (крім граф, що відображають сальдо розрахунків з бюджетом). На кінець місяця після проведення останньої операції здійснюється запис указаних підсумкових рядків до особового рахунку.

За наявності позитивного сальдо розрахунків платника з бюджетом (надміру та/або помилково сплачених сум платежу та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість) порядок розрахунку кінцевого сальдо такий:

1. Позитивне сальдо розрахунків з бюджетом на початок року + 2.Сплачена сума за період + 3.Сума зменшених нарахувань (у т.ч. скасування та розстрочення платежів) + Сума бюджетного відшкодування з ПДВ + 5. Сума від’ємного значення різниці між сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту з ПДВ, яка направляється на погашення податкового боргу + 6. Поновлена сума списаного надміру та/або помилково сплаченого платежу + 7. Списана сума податкового боргу за податковими зобов’язаннями - 8. Списана сума надміру та/або помилково сплаченого платежу - 9. Сума нарахувань (у т.ч. поновлення скасованих та скасування розстрочення платежів) - 10. Повернена сума за період - 11. Поновлена сума списаного податкового боргу за податковими зобов’язаннями.

За наявності від’ємного сальдо порядок розрахунку кінцевого сальдо аналогічний, лише в п.1 зазначається від’ємне сальдо розрахунків з бюджетом на початок року.

Сальдо розрахунків платника з бюджетом у підсумковому рядку граф картки особового рахунку дорівнює сальдо розрахунків платника з бюджетом за станом на дату проведення в картці особового рахунку останньої облікової операції.

Сальдо розрахунків з бюджетом на дату останньої операції визначається після проведення розрахункових операцій в картках особових рахунків платників.  Розрахункові операції проводяться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності щоденно засобами програмного забезпечення.

39. Адміністративна відповідальність платників податків (ст. 111.1.2)

Адміністративна відповідальність застосовується до адміністративних правопорушень відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративні правопорушення бувають умисні (усвідомлювали свої дії) та вчинені з необережності. Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

За вчинення адміністративних правопорушень в сфері оподаткування можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення:

1) попередження;

2) штраф;

3) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення.

Обставинами, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

1) щире розкаяння винного;

2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;

3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

4) вчинення правопорушення неповнолітнім;

5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;

2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин;

3) втягнення неповнолітнього в правопорушення;

4) вчинення правопорушення групою осіб;

5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;

6) вчинення правопорушення в стані сп’яніння.

При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень у сфері оподаткування, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

Компетенція органів державної податкової служби щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення визначена у ст. 234-2 КУпАП і включає такі статті:

1. Порушення порядку приймання готівки для подальшого її переказу (ст. 163-13).

Порушення небанківською фінансовою установою, яка має ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків, комерційним агентом банку законів України та нормативно-правових актів Національного банку України щодо порядку приймання готівки для подальшого її переказу - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб небанківської фінансової установи, яка має ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків, комерційного агента банку від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Порушення порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (ст. 163-15)

Порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів – тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Порушення порядку подання декларації про доходи та ведення обліку доходів і витрат (ст. 164-1 КУпАП).

Неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такі ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4. Порушення законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування і загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (ст. 165-1 КУпАП).

Порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне  за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною третьою або четвертою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною шостою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

5. Порушення порядку припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (част. 3-7 ст. 166-6 КУпАП)

Відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, несвоєчасне, неповне або з порушенням установленого порядку проведення інвентаризації майна, порушення порядку проведення оцінки майна, складення ліквідаційного балансу (проміжного балансу), розподільчого балансу, передавального акта під час припинення юридичної особи – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичної особи, інших осіб, залучених до припинення юридичної особи, від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ухилення голови комісії з припинення юридичної особи, ліквідаційної комісії, ліквідатора, інших осіб, залучених до припинення юридичної особи, від проведення припинення юридичної особи або від складення ліквідаційного балансу (проміжного балансу), розподільчого балансу, передавального акта, обов’язкове подання якого встановлено законом для проведення припинення юридичної особи, – тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неподання, несвоєчасне подання або подання не в повному обсязі на вимогу органів державної податкової служби або Пенсійного фонду України для проведення позапланових перевірок первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, податкової звітності та інших документів, що пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, інших сум, що пов’язані із такими зобов’язаннями, дотриманням вимог іншого законодавства, контроль за яким покладено на зазначені органи та фонди, несвоєчасне, неповне або з порушенням встановленого порядку проведення на вимогу органу державної податкової служби інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів під час припинення юридичної особи – тягнуть за собою накладення штрафу на голову комісії з припинення юридичної особи, ліквідаційної комісії, на ліквідатора, інших осіб, залучених до припинення юридичної особи, від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами третьою - п’ятою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на голову комісії з припинення юридичної особи, ліквідаційної комісії, на ліквідатора, інших осіб, залучених до припинення юридичної особи, від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення порядку припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця – тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідальність за порушення порядку припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця не застосовується до голови ліквідаційної комісії, ліквідатора, інших осіб, залучених до припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, якщо такі порушення відбулися внаслідок недотримання органами державної податкової служби, фондів соціального страхування та Пенсійного фонду України строків надання відповідних довідок та проведення відповідних перевірок.

Безпідставне заперечення органів державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування від двохсот до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Непроведення або несвоєчасне проведення органами податкової служби, фондів соціального страхування та Пенсійного фонду України перевірок, пов’язаних з припиненням юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, та ненадання або несвоєчасне надання відповідних довідок про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування, контроль за справлянням яких здійснюють органи державної податкової служби, фонди соціального страхування та Пенсійний фонд України, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб державної податкової служби, фондів соціального страхування та Пенсійного фонду України від двохсот до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

6.  Перешкоджання уповноваженим особам органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у проведенні перевірок (ст. 188-23)

Вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам органів доходів і зборів у проведенні перевірок, пов’язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, уповноваженим особам органів Пенсійного фонду України у проведенні перевірок, пов’язаних з порушеннями законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, поданням відомостей, що використовуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам органів Пенсійного фонду України, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у проведенні перевірок щодо використання страхових коштів у випадках, передбачених законом, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, зазначене у частині першій цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники.

Крім того, посадові особи органів доходів і зборів мають право складати протоколи про правопорушення, визначене ст. 255 КУпАП, по таких статтях:

1. Порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності (ст. 51-2 КУпАП)

Незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності (літературного чи художнього твору, їх виконання, фонограми, передачі організації мовлення, комп’ютерної програми, бази даних, наукового відкриття, винаходу, корисної моделі, промислового зразка, знака для товарів і послуг, топографії інтегральної мікросхеми, раціоналізаторської пропозиції, сорту рослин тощо), привласнення авторства на такий об’єкт або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, – тягне за собою накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення.

2. Порушення порядку проведення розрахунків (ст. 155-1 КУпАП)

Порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, від трьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб уповноважених банків або суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками з операцій купівлі-продажу іноземної валюти, – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, від шести до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб уповноважених банків або суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками з операцій купівлі-продажу іноземної валюти, - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті (ст. 162-1 КУпАП):

Умисне ухилення службових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності або громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, а також умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей – тягне за собою накладення штрафу від шестисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або умисне ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, або умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей у великих розмірах – тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами першою та другою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах, – тягнуть за собою накладення штрафу від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4. Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків (ст. 162-2 КУпАП)

Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків фізичних осіб, вчинене громадянином України, який постійно проживає на її території, а так само валютних рахунків юридичних осіб, що діють на території України, вчинене службовою особою підприємства, установи чи організації або за її дорученням іншою особою, а також вчинення зазначених дій громадянином - суб’єктом підприємницької діяльності – тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, – тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

5. Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків (ст. 163-1 КУпАП).

Відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такі ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

6. Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) (ст. 163-2 КУпАП).

Неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такі ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

7. Невиконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби (ст. 163-3 КУпАП).

Невиконання керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, перелічених у підпунктах 20.1.3, 20.1.24, 20.1.30, 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, – тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такі ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

8. Порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи (ст. 163-4 КУпАП).

Неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такі ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

9. Порушення умов видачі векселів (ст. 163-12 КУпАП).

Видача векселя без наявності грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги або без визначення у відповідному договорі умови проведення розрахунків із застосуванням векселів чи із зазначенням суми платежу за векселем, що є більшою від суми зобов'язань трасата перед трасантом або векселедавця (за переказним векселем - трасанта) перед особою, якій чи за наказом якої має бути здійснений платіж, - тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

10. Порушення порядку провадження господарської діяльності (ст. 164 КУпАП)

Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), а також здійснення діяльності інформаційного агентства без його державної реєстрації, після припинення його діяльності або з ухилянням від перереєстрації за наявності передбачених для цього законом підстав, - тягне за собою накладення штрафу від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов'язані з отриманням доходу у великих розмірах, - тягнуть за собою накладення штрафу від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Надання суб'єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства - тягне за собою накладення штрафу від сорока до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

11. Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка (ст. 164-5 КУпАП).

Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано стягненню за будь-яке з правопорушень, зазначених вище, або вчинені у великих розмірах (у сто чи більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян), тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв чи тютюнових виробів.

Незаконне зберігання марок акцизного збору тягне за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією марок акцизного збору.

Примітка. Під великим розміром слід розуміти вартість алкогольних напоїв або тютюнових виробів, яка у сто чи більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

12. Зайняття забороненими видами господарської діяльності (ст. 164-16 КУпАП)

Зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, тягне за собою накладення штрафу від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони були пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах або вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Отримання доходу у великому розмірі має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

13. Незаконні дії у разі банкрутства (ст. 166-16 КУпАП)

Умисне приховування майна, відомостей про майно, передача майна в інше володіння або його відчуження чи знищення, а також фальсифікація, приховування або знищення документів, які відображають господарську чи фінансову діяльність, якщо ці дії вчинені громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб’єкта господарської діяльності в період провадження у справі про банкрутство і завдали великої матеріальної шкоди, тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

14. Фіктивне банкрутство (ст. 166-17 КУпАП)

Завідомо неправдива офіційна заява громадянина - засновника (учасника) або службової особи суб’єкта господарської діяльності, а так само громадянина - суб’єкта підприємницької діяльності про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов’язань перед бюджетом, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі, тягнуть за собою накладення штрафу від семисот п’ятдесяти до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

15. Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (ст.172-4 КУпАП)

Порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом.

Порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляє інтереси держави в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарського товариства), - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від такої діяльності.

Примітка. Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", за винятком депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), членів Вищої ради юстиції (крім тих, які працюють у Вищій раді юстиції на постійній основі), народних засідателів і присяжних.

16. Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви) (ст. 172-5 КУпАП)

Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви) - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією такого дарунка (пожертви).

Порушення встановленої законом заборони щодо одержання дарунка (пожертви) - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією такого дарунка (пожертви).

Примітка. Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "б" пункту 2 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

17. Порушення вимог фінансового контролю (ст. 172-6 КУпАП)

Неподання або несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, передбаченої Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", - тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента - тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

18. Порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів (ст. 172-7 КУпАП)

Неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів - тягне за собою накладення штрафу від десяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. 1. Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "б" пункту 2 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

2. У цій статті під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

19. Незаконне використання інформації, що стала відома у зв’язку з виконанням службових повноважень (ст. 172-8 КУпАП)

Незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв'язку з виконанням службових повноважень, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

20. Невжиття заходів щодо протидії корупції (ст. 172-9 КУпАП)

Невжиття передбачених законом заходів посадовою чи службовою особою органу державної влади, посадовою особою місцевого самоврядування, юридичної особи, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного правопорушення - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

21. Виготовлення, придбання, зберігання або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів (ст. 177-2 КУпАП)

Виготовлення, придбання або зберігання з метою реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, а так само виготовлення, придбання або зберігання з метою реалізації або використання за призначенням обладнання для вироблення фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фальсифікованих алкогольних напоїв, тютюнових виробів та обладнання для їх вироблення.

Реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, а так само обладнання для їх вироблення - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фальсифікованих алкогольних напоїв, тютюнових виробів та обладнання для їх вироблення.

40. Кримінальна відповідальність платників податків. (ст. 111.1.3)

Кримінальна відповідальність за порушення податкового законодавства передбачена Кримінальним кодексом України (далі – ККУ). Підслідність органам доходів і зборів в сфері притягнення до кримінальної відповідальності передбачена у статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, в якій зазначено, що по ст. 204, 209, 212, 212-1, 216, 219 Кримінального кодексу України досудове слідство провадиться слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства. Якщо під час розслідування цих злочинів будуть встановлені злочини, передбачені статтями 192, 200, 205, 222, 222-1, 358 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов’язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

Стаття 192 «Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою»:

1. Заподіяння значної майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли майнову шкоду у великих розмірах, караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

Примітка. Відповідно до цієї статті майнова шкода визнається значною, якщо вона у п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих розмірах – така, що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття 200 «Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення»:

1. Підробка документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, електронних грошей, а так само придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту підроблених документів на переказ, платіжних карток або їх використання чи збут, а також неправомірний випуск або використання електронних грошей карається штрафом від трьох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, караються штрафом від п’яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Під документами на переказ слід розуміти документ в паперовому або електронному виді, що використовується банками чи їх клієнтами для передачі доручень або інформації на переказ грошових коштів між суб’єктами переказу грошових коштів (розрахункові документи, документи на переказ готівкових коштів, а також ті, що використовуються при проведенні міжбанківського переказу та платіжного повідомлення, інші).

Стаття 204 «Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів»:

1. Незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів, караються штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення.

2. Незаконне виготовлення алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів, шляхом відкриття підпільних цехів або з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, або вчинене особою, яка раніше була засуджена за цією статтею,  карається штрафом від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення.

3. Незаконне виготовлення товарів, зазначених у частинах першій або другій цієї статті, з недоброякісної сировини (матеріалів), що становлять загрозу для життя і здоров’я людей, а так само незаконний збут таких товарів, що призвело до отруєння людей чи інших тяжких наслідків, карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з вилученням та знищенням вироблених товарів та з конфіскацією обладнання для її виготовлення.

Стаття 205 «Фіктивне підприємництво»:

1. Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, карається штрафом від п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам, караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Матеріальна шкода, яка заподіяна фізичним особам, вважається великою, якщо вона у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а матеріальна шкода, яка заподіяна державі або юридичним особам, вважається великою, якщо вона у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»:

1. Вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі,  караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі,  караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна.

Примітка. 1. Суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, відповідно до цієї статті є діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (за винятком діянь, передбачених статтями 212 і 212-1 Кримінального кодексу України), або діяння, вчинене за межами України, якщо воно визнається суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за кримінальним законом держави, де воно було вчинене, і є злочином за Кримінальним кодексом України та внаслідок вчинення якого незаконно одержані доходи.

2. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визнається вчиненою у великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визнається вчиненою в особливо великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 212 «Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів):

1. Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов’язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах,  караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, караються штрафом від п’ятнадцяти тисяч до двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

4. Особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Примітка. Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов’язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов’язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов’язкових платежів, які в п’ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття 212-1 «Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»

1. Умисне ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності або особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, яка зобов’язана його сплачувати, якщо таке діяння призвело до фактичного ненадходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування коштів у значних розмірах, карається штрафом від п’ятисот до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування коштів у великих розмірах, караються штрафом від тисячі п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування коштів в особливо великих розмірах, караються штрафом від десяти тисяч до двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

4. Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також відшкодувала шкоду, завдану фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування їх несвоєчасною сплатою (штрафні санкції, пеня).

Примітка. Під значним розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які в п’ять тисяч і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття 216 «Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок»

1. Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок для маркування упаковок примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних чи голографічних захисних елементів – караються штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією товарів, промаркованих підробленими марками чи голографічними захисними елементами.

Стаття 219 «Доведення до банкрутства»

Доведення до банкрутства, тобто умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином – засновником (учасником) або службовою особою суб’єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб’єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору, карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Примітка. У статтях 219, 222 цього Кодексу матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття 222 «Шахрайство з фінансовими ресурсами»

1. Надання завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності – карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або завдали великої матеріальної шкоди, караються штрафом від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Стаття 222-1 «Маніпулювання на фондовому ринку»

1. Умисні дії службової особи учасника фондового ринку, що мають ознаки маніпулювання на фондовій біржі, встановлені відповідно до закону щодо державного регулювання ринку цінних паперів, що призвели до отримання професійним учасником фондового ринку або фізичною особою чи третіми особами прибутку у значних розмірах, або уникнення такими особами збитків у значних розмірах, або якщо це заподіяло значну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, караються штрафом від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Примітка. 1. Значним розміром у цій статті вважається розмір, який у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

2. Значною шкодою у цій статті вважається шкода, яка у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

3. Тяжкими наслідками у цій статті вважається шкода, яка у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття 358 «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів»

1. Підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов’язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут – караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

2. Складання чи видача працівником юридичної особи будь-якої форми власності, який не є службовою особою, приватним підприємцем, аудитором, експертом, оцінювачем, адвокатом або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов’язків, підроблення з метою використання або збуту посвідчень, інших офіційних документів, що складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, виготовлення підроблених офіційних печаток, штампів чи бланків з метою їх збуту або їх збут чи збут завідомо підроблених офіційних документів, у тому числі особистих документів особи, караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

4. Використання завідомо підробленого документа – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Примітка. Під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи – докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв’язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

 


10.04.2015; 10:53
хиты: 77
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь