З прийняттям християнства в Київській Русі виникає перекладне письменство візантійського та південнослов'янського, або болгарського, походження. Язичницька Русь, як і інші країни, що прилучилися до християнства, повинна була насамперед скористатися давно виробленими видами церковно-християнської літератури, без якої неможлива була пропаганда нового віровчення і нового світогляду. Такими були біблійні книги «Ветхого» (старого) і «Нового завіту», твори з питань утворення світу і будови всесвіту, що трактувалися з позицій того самого світогляду, твори «отців церкви», присвячені питанням християнської догматики і моралі, тощо. Давньоруська література не могла не скористатися досвідом старшої за віком християнської літератури, і сама собою здібність новонаверненої Русі до широкого і дуже швидкого засвоєння візантійської книжності, а також живе зацікавлення нею — беззаперечне свідоцтво висоти культурного рівня Давньої Русі.
Хоч перекладних творів на Русі в ХІ-ХІІ ст. було багато, проте перше місце належить оригінальній літературі Київської Русі. Серед перших творів літератури раннє-київського періоду XI ст.,4 на передове місце висувається постать першого київського митрополита-українця Іларіона, автора дидактично-теологічного твору «Слово о законі і благодаті». Його «Слово» присвячене похвалі великому князеві Володимирові й прославленню хрещення України. Другим визначним письменником був один з основоположників Києво-Печерського монастиря і його ігумен (друга половина XI ст.) Феодосій (Печерський). Він, як письменник і церковний діяч, мав великий вплив на тодішню провідну верству і на князя (Ізяслава Ярославича), був його дорадником. Дуже цінною пам’яткою староукраїнської літератури є «Поучення Володимира Мономаха дітям», що від свого батька Всеволода (одного з найбільше освічених князів, що знав п’ять мов) перейняв замилування до книжок і освіти. Поміщений в Лаврентіївському літописі «Поучення» це своєрідний заповіт-послання батька дітям і складається з трьох частин: релігійних правил, вказівок для князя і життєпису самого автора, що має служити дітям прикладом і наукою Іншою, дуже популярною книгою в Україні того часу, був «Печерський Патерик», пам’ятка агіо-біографічного письменства, а його темою життя-подвиги і чуда печерських ченців
