КП складається з юридичних норм Загальної та Особливої частин. Відповідно до цього побудована й структура КК
Загальна частина КК складається з 15 розділів, що мають 108 статей. У ЗЧ включені норми загального характеру, що визначають:
- Завдання КК, підстави та принципи кримінальної відповідальності,
- Принципи чинності кримінального закону в часі, у просторі, за колом осіб,
- Поняття і класифікацію злочинів, стадій злочинів,
- Ознаки суб’єкта злочину
- Форми вини,
- Поняття співучасті, види співучасників,
- Повторність, сукупність та рецидив злочинів, обставини, що виключають злочинність діяння,
- Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності,
- Поняття та види покарання, порядок призначення покарання,
- Звільнення від покарання та його відбування
- Судимість, її правові наслідки та строки погашення,
- Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування неповнолітніх,
- Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
Особлива частина (ОЧ) КК складається з 20 розділів і містить 339 статей, у яких визнається:
1) які суспільно небезпечні діяння є злочинами;
2)які види покарань і у яких межах треба застосувати осіб, що їх вчинили;
3) підстави і умови, за наявності яких особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності;
4) дефініції окремих понять.
Завершується КК Прикінцевими та перехідними положеннями, Переліком майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком.
«Єдність Загальної й Особливої частин кримінального права забезпечує внутрішню узгодженість його інститутів і норм і, в кінцевому підсумку, визначає ефективність їх застосування»[9].