пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Генетика:
» Мітоз
» Мейоз
» Відмінності між мітозом і мейозом
» Закони Менделя
геодезія:
» Колімаційна похибка
» геодезія-це
» висоти точок місцевості
» види геодезичних знімань
» план карта профіль
» розграфлення топографічних карт
» умовні позначки
» рельєф
» зйомка ситуації
» бусоль
» теодоліт,теодолітне знімання
» теодолітні ходи
» нівелір
» нівелювання поверхні
» Кутові виміри. Принципи виміру кутів. Теодоліти.
» національна геодезична мережа
» Масштаб
» штативи, візирні цілі та екери
» способи нівелювання
» нівелірна рейка
» нівелювання траси
» Журнал технічного нівелювання
» юстировка нівеліра
» тахеометрична зйомка
» теодолітна зйомка
» Перевірки і юстировки теодолітів
» Проектні відмітки
» Генетика
I семестр:
» Фізика
» вопрос 8 (2)
» http://webkonspect.com/?lessonid=81316
» 2 вопрос
» 3 вопрос
» 3 вопрос (2)
» 5 вопрос
» 6 вопрос
» 7 вопрос
» 8 вопрос
» вопрос 9 (1)
» вопрос 9 (4)
» вопрос 10
» вопрос 10 (2)
» вопрос 11
» вопрос 12
» вопрос 13
» вопрос 14
» вопрос 15
» вопрос 16
» вопрос 19
» вопрос 20
» вопрос 21
» вопрос 23 (2)
» вопрос 23 (1)
» вопрос 24
» вопрос 25 (1)
» вопрос 25 (2)
» вопрос 26
» вопрос 27 (1)
» вопрос 27 (2)
» вопрос 28
» вопрос 29
» вопрос 29 (3)
» вопрос 32
» вопрос 34
» вопрос 34 (2)
» вопрос 34 (3)
» вопрос 34 (4)
» вопрос 35 (1)
» вопрос 35 (2)
» вопрос 36
» вопрос 37
» вопрос 38
» вопрос 38 (3)
» вопрос 39 (3)
» вопрос 40
» вопрос 41
» вопрос 42
» вопрос 42 (2)
» вопрос 43
» вопрос 44
» вопрос 45
» вопрос 46
» вопрос 47
» вопрос 48
» вопрос 49
» вопрос 50
» вопрос 50 (2)
» вопрос 51
» вопрос 52
» вопрос 54
» вопрос 55
» вопрос 56
» вопрос 56 (2)
» вопрос 57
» вопрос 23(3)
» вопрос 31
» вопрос 33
» вопрос 34 (5)
» вопрос 34 (6)
» вопрос 39 (1)
» вопрос 53
» вопрос 58

Закономірності спадковості, встановлені Менделем[ред.•ред. код]

Моногібридні схрещування[ред. • ред. код]

Перший закон[ред. • ред. код]

Схрещуючи рослини гороху, що відрізнялись за станами однієї ознаки, Мендель спостеріг, що у фенотипі всіх гібридів першого покоління (F1) проявлялась тільки один із двох станів. Наприклад, всі рослини, отримані внаслідок гібридизації між горохом із білими квітами і горохом із фіолетовими квітами, мали фіолетові квіти. Такі результати підтверджували роботи Найта та інших попередників Менделя і заперечували уявлення про «змішування» ознак батьків у потомства.

Стан ознаки, який проявлявся в F1, Мендель називав домінантним, а той, який не проявлявся —рецесивним. Для всіх семи пар станів ознак, які аналізував Мендель, один із них виявився домінантним, інший — рецесивним.

Перший закон Менделя або закон одноманітності гібридів першого покоління формулюється так:
У першому поколінні від схрещування гомозигот із домінантною та рецесивною ознаками виявляється тільки домінантна ознака[14].

Другий закон[ред. • ред. код]

Після самозапилення особин F1 Мендель зібрав і висадив насіння із кожної рослини, щоб проаналізувати друге покоління. Цього разу серед рослин з'явились такі, що несли рецесивну ознаку (тобто ту, яка зовсім не виникала в F1). Щоб краще зрозуміти, яким чином відбувається успадкування, Мендель порахував всі особини, у яких проявлялась певна ознака. Наприклад, при схрещуванні гороху із білими і фіолетовими квітами, в F2 було всього 929 рослини, із яких 705 мали фіолетові квіти, і 224 — білі. Результати всіх схрещувань наведені у таблиці[15].

Фенотип батьків F1 F2 Співвідношення фенотипів у F2
Кругле × зморшкувате насіння Всі з круглим насінням 5474 круглі; 1850 зморшкуваті 2.96 : 1
Зелене × жовте насіння Усі із жовтим насінням 6022 жовті; 2001 зелені 3.01 : 1
Фіолетові × білі квіти Усі із фіолетовими квітами 705 фіолетові; 224 білі 3.15 : 1
Стягнуті × повні боби Усі з повними бобами 882 повні; 299 стягнуті 2.95 : 1
Зелені × жовті боби Усі із зеленими бобами 428 зелені; 152 жовті 2.82 : 1
Верхівкове × осьове розташування квітів Усі із осьовими квітами 651 осьові; 207 верхівкові 3.14 : 1
Високі × низькі стебла Усі із високими стеблами 787 високі; 277 низькі 2.84 : 1

Таким чином в середньому співвідношення фенотипових класів у другому поколінні становило 3:1, тобто у четвертини особин проявлялась рецесивна ознака.

Другий закон Менделя або закон розщеплення говорить:
При схрещуванні гібридів першого покоління у нащадків спостерігається розщеплення фенотипових класів у співвідношенні 3:1[14].

Після цього Мендель взявся за аналіз особин F2, які проявляли домінантну ознаку, і виявив, що насправді вони не є однорідним класом, а відрізняються одне від одного генетично. У цьому випадку він працював із рослинами, що мали різне забарвлення насіння (жовте — домінантна ознака, зелене — рецесивна). Вибір саме цієї ознаки був зручним через те, що колір кожної горошини визначається її власним генотипом, а не генотипом материнської особини. Тому насінину можна трактувати як окрему особину і оцінювати її фенотип без потреби пророщувати, як це необхідно у випадку багатьох інших ознак. Після схрещування чистих ліній із жовтим і зеленим насінням за описаною вище схемою, Мендель відібрав 519 жовтих горошин F2, проростив їх і дозволив самозапилення. Після цього із кожної рослини окремо зібрав насіння. З'ясувалось, що у 166 особин усе насіння було жовтим, а в решти 353 спостерігалось розщеплення 3:1 між класами із жовтим і зеленим насіння[16].

Провівши аналогічний аналіз особин F2 із зеленими сім'ядолями Мендель пересвідчився, що на відміну від рослин із домінантною ознакою, ці були чистою лінією. Таким чином стало зрозуміло, що за фенотиповим співвідношенням 3:1 криється більш фундаментальне генотипове співвідношення 1:2:1. Це підтвердилось і для інших ознак, які аналізував Менедель. Отже, його модель спадковості пояснювала не розщеплення у другому поколінні 3:1, а саме 1:2:1. Ця модель є прикладом вдалої побудови на основі експериментальних даних наукової гіпотези, що підлягає подальшому дослідному тестуванню[16].

Менделева модель спадковості і її пояснення[ред. • ред. код]

Щоб пояснити отримані результати Мендель запропонував модель спадковості, що складається із кількох припущень, які в результаті лягли в основу класичної генетики.

По-перше, ознаки не передаються безпосередньо від батьків нащадкам, натомість діти успадковують певні дискретні частинки, які несуть інформацію про конкретні ознаки. Пізніше ці часточки спадковості беруть участь у формуванні відповідних рис. Мендель називав їх «факторами», а в сучасній генетиці вони позначаються терміном «ген».

По-друге, кожна особина має по дві копії кожного виду цих часточок спадковості, тобто генів. Вони можуть бути однаковими або відрізнятись. Варіанти гену, які визначають різні стани однієї ознаки, згідно із сучасною термінологією називаються алелями, організми, які несуть два однакові алелі певного гену називаютьгомозиготними за цим геном, а ті, що несуть різні алелі, — гетерозиготними.

Два алелі одного гену, наявні в однієї особини, не впливають одне на одного, вони не можуть зливатись між собою чи модифікувати одне одного. Через, що залишаються, як висловлюється Мендель, «незабрудненими». Під час утворення статевих клітин (гамет), кожна із них отримує тільки одну із двох наявних у соматичних клітинах «чисту» копію кожного гену. При чому розподіл відбувається порівну: тобто 50% гамет організму гетерозиготного за певним геном нестимуть один алель, а 50% — інший. Цей принцип ще називають правилом (законом) чистоти гамет.

Правило чистоти гамет:
Кожна гамета диплоїдного гетерозиготного організму несе лише один алельний ген і не може одночасно містити обидва[17].

Запліднення відбувається випадковим чином, тобто гамети комбінуються між собою не в залежності від того, які саме алелі вони несуть. І нарешті, наявність в організму певного алелю ще не гарантує, що він проявиться у фенотипі, у гетерозиготних організмів розвивається тільки один із двох альтернативних станів ознаки, який називають домінантним[18][19].

Незалежне успадкування ознак[ред. • ред. код]

  • Третій закон або "Закон незалежного успадкування ознак": кожна пара альтернативних варіантів ознак успадковується незалежно від інших пар і дає розщеплення 3:1 за кожною з пар (як і при моногібридному схрещуванні). При дигібридному схрещуванні (коли спостереження ведеться за двома ознаками) серед гібридів другого покоління спостерігають розщеплення 9:3:3:1. Цей закон справедливий лише для ознак, у яких гени, що їх кодують, належать до різних груп зчеплення, тобто знаходяться в різних хромосомах. Закон може виконуватись і для ознак, гени яких знаходяться в одній хромосомі на значній відстані один від одного (не менше 50 морганід). В іншому випадку гени спадкуватимуться зчеплено.

30.09.2014; 22:30
хиты: 179
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь