Геодези́чна мере́жа (рос.геодезическая сетка, англ. geodetic network; нім. Geodäsienetz n) – мережа точок, закріплених на земній поверхні, положення яких визначено в загальній для них системі геодезичних координат.
Пункти закріплюються на місцевості за допомогою геодезичних знаків. Планові координати пунктів Г.м. визначаються методами тріангуляції, трилатерації, полігонометрії і їхнім поєднанням, а положення пунктів по висоті — способами геометричного чи тригонометричного нівелювання. Г.м. служить основою для виконання геодезичних, топографічних, геолого-розвідувальних та маркшейдерських робіт.
Зміст
[сховати]
Державна геодезична мережа[ред. • ред. код]
ГЕОДЕЗИЧНА МЕРЕЖА ДЕРЖАВНА – геодезична мережа, що забезпечує поширення координат на територію держави і є вихідною для побудови інших геодезичних мереж. Класи Г.м.д. України визначаються інструкцією.
Геодезичні мережі згущення[ред. • ред. код]
ГЕОДЕЗИЧНІ МЕРЕЖІ ЗГУЩЕННЯ – геодезичні мережі, створювані як розвиток мереж більш високого класу. Г.м.з. розвиваються на основі пунктів державної геодезичної мережі шляхом переходу від загального до часткового (від вищого розряду до нижчого), збільшуючи щільність пунктів геодезичної мережі для створення можливості виконання зйомок великих масштабів і безпосереднього рішення маркшейдерських задач. При відсутності пунктів державної геодезичної мережі, якщо площа зйомки в масштабі 1:5000 не перевищує 500 км2 чи в масштабі 1:2000 не перевищує 100 км2, можна обмежитися створенням самостійної мережі згущення, що розвивається методами тріангуляції, трилатерації, полігонометрії. Г.м.з. (мережі місцевого значення) підрозділяються на тріангуляції 1-го і 2-го розрядів (по класифікації 1962 р.— аналітичні мережі 1-го і 2-го розрядів), трилатерації і полігонометрії 1-го і 2-го розрядів. Початковими пунктами для розвитку мереж згущення 1-го розряду служать пункти державної геодезичної мережі 1-4-го класів, а мереж 2-го розряду — пункти державної геодезичної мережі і мереж згущення 1-го розряду. Г.м.з, побудована для виробництва топографічної зйомки, називається знімальною геодезичною мережею.
Геодезичні мережі згущення України[ред. • ред. код]
ГЕОДЕЗИЧНІ МЕРЕЖІ ЗГУЩЕННЯ УКРАЇНИ – мережі, що складаються з багатьох закріплених на земній поверхні пунктів, координати яких визначені в загальній для них системі координат. Геодезичні мережі України підрозділяються на державну геодезичну мережу, мережі згущення і знімальні мережі. Координати пунктів державної геодезичної мережі (I, II, III і IV класів) наводяться в каталогах у системах географічних і плоских прямокутних координат в проекції Ґаусса в 6° зонах (див. Ґаусса проекція). Для пунктів, розташованих у зоні перекриття, наводяться координати в основний і в сусідніх зонах; для мереж згущення і знімальних мереж даються тільки плоскі прямокутні координати.
Прив'язка геодезичної мережі[ред. • ред. код]
Включення в створювану мережу елементів раніше прокладеної мережі як вихідну опору або з метою приєднання до неї. Прив'язка полігонометричного ходу полягає в тому, що одним або обома його кінцевими пунктами служать пункти раніше прокладеної мережі, на яких виміряються кути, утворені кінцевими сторонами ходу і сторонами раніше прокладеної мережі (прив'язка координатна й азимутальна). Прив'язка нівелірного ходу — включення в число точок ходу пункту прив'язки. Прив'язка тріангуляційної мережі здійснюється включенням у створювану мережу сторони раніше прокладеної мережі, причому на пунктах цієї сторони спостерігається не менш одного напрямку.
