пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Генетика:
» Мітоз
» Мейоз
» Відмінності між мітозом і мейозом
» Закони Менделя
геодезія:
» Колімаційна похибка
» геодезія-це
» висоти точок місцевості
» види геодезичних знімань
» план карта профіль
» розграфлення топографічних карт
» умовні позначки
» рельєф
» зйомка ситуації
» бусоль
» теодоліт,теодолітне знімання
» теодолітні ходи
» нівелір
» нівелювання поверхні
» Кутові виміри. Принципи виміру кутів. Теодоліти.
» національна геодезична мережа
» Масштаб
» штативи, візирні цілі та екери
» способи нівелювання
» нівелірна рейка
» нівелювання траси
» Журнал технічного нівелювання
» юстировка нівеліра
» тахеометрична зйомка
» теодолітна зйомка
» Перевірки і юстировки теодолітів
» Проектні відмітки
» Генетика
I семестр:
» Фізика
» вопрос 8 (2)
» http://webkonspect.com/?lessonid=81316
» 2 вопрос
» 3 вопрос
» 3 вопрос (2)
» 5 вопрос
» 6 вопрос
» 7 вопрос
» 8 вопрос
» вопрос 9 (1)
» вопрос 9 (4)
» вопрос 10
» вопрос 10 (2)
» вопрос 11
» вопрос 12
» вопрос 13
» вопрос 14
» вопрос 15
» вопрос 16
» вопрос 19
» вопрос 20
» вопрос 21
» вопрос 23 (2)
» вопрос 23 (1)
» вопрос 24
» вопрос 25 (1)
» вопрос 25 (2)
» вопрос 26
» вопрос 27 (1)
» вопрос 27 (2)
» вопрос 28
» вопрос 29
» вопрос 29 (3)
» вопрос 32
» вопрос 34
» вопрос 34 (2)
» вопрос 34 (3)
» вопрос 34 (4)
» вопрос 35 (1)
» вопрос 35 (2)
» вопрос 36
» вопрос 37
» вопрос 38
» вопрос 38 (3)
» вопрос 39 (3)
» вопрос 40
» вопрос 41
» вопрос 42
» вопрос 42 (2)
» вопрос 43
» вопрос 44
» вопрос 45
» вопрос 46
» вопрос 47
» вопрос 48
» вопрос 49
» вопрос 50
» вопрос 50 (2)
» вопрос 51
» вопрос 52
» вопрос 54
» вопрос 55
» вопрос 56
» вопрос 56 (2)
» вопрос 57
» вопрос 23(3)
» вопрос 31
» вопрос 33
» вопрос 34 (5)
» вопрос 34 (6)
» вопрос 39 (1)
» вопрос 53
» вопрос 58

Способи нівелювання

Способи нівелювання

По способах виконання й застосовуваних приладів розрізняють геометричне, тригонометричне, гідростатичне й барометричне нівелювання.

Геометричне нівелювання - найпоширеніший спосіб. Його виконують за допомогою нівеліра, що задає горизонтальну лінію візування. Сутність геометричного нівелювання (рис. 7.9, а) полягає в наступному. Нівелір установлюють горизонтально й по рейках з розподілами, що коштують на точках А и В, визначають перевищення h як різниця між відрізками а i b: h=а-b.

Якщо відомо оцінку НA точки А и перевищення h, оцінку НA точки B визначають як їхню суму

НA =НB+b.

Щоб уникнути помилок у знаку перевищення точку, позначка якої відома, уважають задньої, а точку, оцінку якої визначають,- передньої, тобто перевищення це завжди різниця відліків назад і вперед. Іноді відлік по рейці називають «поглядом» і тому перевищення дорівнює «погляду назад» мінус «погляд уперед».

Місце установки нівеліра називається станцією. З однієї станції можна брати відліки по рейках, установленим у багатьох точках. При цьому перевищення між точками не залежить від висоти нівеліра над землею. Якщо поставити нівелір вище (на рис. 7.9, а показано пунктиром), обидва відліки а й Ь будуть більше на ту саму величину, але різниці між ними будуть однакові.

[image]I

Рис 7.9. Схеми нівелювання: а - простого, 6 - складного

Для обчислення позначки шуканої точки можна застосовувати спосіб обчислення через горизонт приладу (ГП). Цей спосіб зручний, Коли з однієї станції роблять нівелювання декількох точок. Очевидно, що якщо до відмітки точки А додати відлік по рейці на точці А, те вийде позначка візирної осі нівеліра. Ця відмітка і називається горизонтом приладу. Якщо тепер з горизонту приладу відняти відліки на всіх точках, узяті на цій станції, вийдуть відмітки цих точок.

Якщо для визначення перевищення між точками А і В досить один раз установити нівелір, такий випадок називається простим нівелюванням (див.рис. 7.9, а).

Якщо ж перевищення між точками можна визначити тільки після декількох установок нівеліра, таке нівелювання умовно називають складним (рис. 7.9, б). У цьому випадку точки D и С називають сполучними. Перевищення між ними визначають за схемою простого нівелювання.

При складному нівелюванні перевищення між точками А i В

3

hAB = h1 + h2+h3 = Σ hi

1

Якщо відома позначка точки А, можна визначити позначку точки В:

3

НВ= НA + Σ hi

1

Таку схему нівелювання називають нівелірним ходом. Кілька ходів із загальними початковими й кінцевими точками утворять нівелірну мережу.

Залежно від необхідної точності визначення позначок нівелювання ділять на 1, 2, 3, 4-й класи й технічне.

Ходи нівелювання 1-го класу прокладають уздовж залізних і шосейних доріг у різних напрямках. За даними нівелювання, що повторюється по тим ж точкам через кілька років, вивчають рух земної кори й вирішують інші наукові завдання.

Ходи нівелювання 2-го класу, що прокладають уздовж доріг й уздовж більших рік, утворять полігони периметром 500.-600км, які опираються на пункти нівелювання 1-го класу. Нівелюванням 1 й 2-го класів на території країни поширюють позначки щодо вихідної упущеної поверхні.

Ходи нівелювання 3-го класу прокладають між пунктами нівелювання 1 й 2-го класів.

Нівелювання 4-го класу й технічне застосовують для згущення нівелірної мережі більше високих класів. Ці мережі є висотним обґрунтуванням для топографічних зйомок при складанні карт і планів, будівельно-монтажних, меліоративних й інших роботах.

Ходи нівелювання більше низьких класів завжди опираються на пункти ходів більше високих класів. Позначки пунктів ходів більше високих класів приймають за вихідні. Результати нівелювання використовують у різних галузях народного господарства: будівництві, меліорації, горном справі й т.д. (рис. 7.10).

Для рішення на ділянці місцевості різних завдань роблять нівелювання поверхні по квадратах (рис. 7.11). Для [image]

Рис 7.10. Використання нівеліра для переносу позначок на будівництві

цього ділянку ділять на квадрати зі сторонами 10, 20, 50 або 100м.

Якщо рельєф ділянки слабко виражений (плоский), точки нівелювання розташовують на ділянці рівномірно, а довжини сторін квадратів збільшують. При ясно вираженому рельєфі (порізаному, з вододілами, тальвегами й т.д.) у місцях зміни профілю їхню частоту збільшують.

Схема нівелювання вершин квадрата залежить від розмірів ділянки, складності форм рельєфу, необхідності додатково до позначок вершин квадратів одержати ще точки з позначками.

Нівелірний хід по квадратах прокладають по програмі технічного нівелювання або 4-го класу. Всі сполучні точки ходу закріплюють стійкими колами або спеціальними башмаками. Рейку ставлять на торець кола або башмак. Відліки по рейках записують у журнал нівелювання або на схему квадратів, причому числові значення відліків підписують біля вершин тих квадратів, на яких вони отримані. Границі роботи на станції відокремлюють пунктирною лінією. При обробці результатів вимірів спочатку обчислюють перевищення й позначки сполучних точок ходу. Позначки вершин квадратів обчислюють через горизонт приладу (ГП).

[image]

[image] станція та точки і напрямок

Рис 7.11. Схема нівелювання по квадратах

Тригонометричне нівелювання (рис. 7.12) виконують теодолітами – приладами, які дозволяють виміряти вертикальні кути. Якщо з точки А в точку В або з точки В на точку С виміряти кути нахилу ν і визначити горизонтальне прокладання d, перевищення між цими точками можна визначити за формулою:

[image] (7.1)

[image]

Рис 7.12. Схема тригонометричного нівелювання.

Де і – висота теодоліта над точкою, ν – висота наведення при вимірюванні кута нахилу, – поправка на кривизну Землі і рефракцію, яка вибирається зі спеціальних таблиць. Поправки вводять при відстанях між точками, більших 300 м.

При позитивному куті нахилу (+ν) перевищення будуть мати знак плюс, при негативному ( - ν) - мінус.

Гідростатичне нівелювання (рис. 7.13) ґрунтується на властивості рідин перебувати в сполучених посудинах на одному рівні. Перевищення А між точками А та. У може бути отримане як різниця відліків по шкалах посудин 2. Як правило, відстань між точками обмежується довжиною сполучного шланга 1 між посудинами й досягає декількох десятків метрів. Достоїнство гідростатичного нівелювання, застосовуваного для Будівельних цілей, простота роботи, можливість виробництва роботи в тісних місцях (кімнатах, спорудах, серед устаткування), швидкість дії. До недоліків ставляться невисока точність (±10мм) і скрутні роботи зі шлангами.

При барометричному нівелюванні використовують властивість різниці повітряного тиску в різні по висоті над упущеною поверхнею точках. Нівелювання виконують барометрами-анероїдами або мікробарометрами.

Найбільш простий випадок барометричного нівелювання, коли точки, між якими визначається перевищення, з'єднуються замкнутим маршрутом; тривалість маршруту не більше 2 – Згод.

Для вимірів використовують один анероїд. На вихідній точці маршруту вимірюють температуру повітря tВ° С, температуру анероїду tА ° С, його висоту над точкою й зчитують по ньому показання тиску. [image]

Рис. 7.13. Схема гідростатичного нівелювання.

[image]

Рис. 7.14. Схеми розташування осей при перевірках нівеліра (а - в), позиції нівеліра при третій перевірці (г), положення 1-5 пухирця круглого рівня (д).

Потім переходять на другу та інші точки і проводять аналогічні вимірювання. Спостереження закінчують на початковій точці. Припускаючи, що тиск повітря і температура в початковій точці змінювалися пропорційно часу, по барометричних таблицях знаходять висоти точок. Відстань між точками може бути будь-яким й обмежується тільки різницею часу між першим й останнім спостереженнями на вихідній точці.

 


15.06.2014; 12:42
хиты: 165
рейтинг:0
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь