Розсіювальна лінза

Проведемо дослід. Направимо на опуклу лінзу паралельний пучок світла. Ми побачимо, що після заломлення в опуклій лінзі пучок стане збіжним.

Промені, що падають на збиральну лінзу паралельно головній оптичній осі, після заломлення в лінзі перетинаються в одній точці, яку називають фокусом лінзи й позначають F.

Кожна збиральна лінза має два фокуси, розташовані по обидва боки від лінзи на однакових відстанях від неї.

Якщо направити паралельний пучок променів на розсіювальну лінзу, то після заломлення в лінзі пучок стане розбіжним.

Точку, у якій перетинаються продовження заломлених у розсіювальній лінзі променів, що падають на лінзу паралельно головній оптичній осі, називають також фокусом лінзи й позначають F.

Фокус розсіювальної лінзи називають уявним, тому що в цій точці перетинаються не самі промені, а їхні продовження.

Розсіювальна лінза, так само як і збиральна, має два фокуси, розташовані по обидва боки від лінзи на однакових відстанях від неї.

Одиницею фокусної відстані в SI є 1 метр. Оптичну ж силу лінзи в SI вимірюють у 1/м (цю одиницю оптичної сили в побуті часто називають діоптрією). Наприклад, оптична сила лінзи з фокусною відстанню 2 м дорівнює 0,5 1/м .

Що більша оптична сила лінзи (тобто чим менша її фокусна відстань), то сильніше заломлює вона промені, які падають на неї.

Промені, що виходять з однієї точки (точкового джерела світла), після заломлення в лінзі або перетинаються в одній точці (рис. 20.8), або спрямовані так, що їхні продовження перетинаються в одній точці (рис. 20.9 і 20.10).Ось чому лінзи дають чіткі зображення предметів: адже зображення предмета складається із зображень його точок. 

Якщо після заломлення в лінзі промені перетинаються, то точку їхнього перетину називають дійсним зображенням джерела (його можна одержати на екрані). Саме
таким є зображення на рис. 20.8. Якщо ж після заломлення в лінзі перетинаються не
самі промені, а їхні продовження, то точку їхнього перетину називають уявним зображенням (рис. 20.9 і 20.10).

Якщо направити на збиральну або розсіювальну лінзу промінь так, щоб він проходив крізь її оптичний центр, ми побачимо, що такий промінь завжди проходить крізь лінзу, не змінюючи напрямку.

ВЛАСТИВОСТІ ПОБУДОВИ ЗОБРАЖЕННЯ В РОЗСІЮВАЛЬНІЙ ЛІНЗІ

Пучок променів, що виходить із будь-якої точки предмета, після заломлення в розсіювальній лінзі стає ще розбіжнішим. Тому перетинаються тільки продовження променів, тобто зображення завжди буде уявним (рис. 20.19). До того ж воно будепрямим і зменшеним.