Як відомо, характер формуєтьсяпротягомжиттялюдини. Витоки характеру людини та першіознакийоговиявуслідшукатина самому початку життя. Головну роль у формуванні та розвитку характеру дитинивідіграєйогоспілкування з оточуючимиїї людьми. Першізвички та формиповедінкиформуються на основімеханізмунаслідування: дитинанаслідуєсвоїхблизьких, а також шляхом научіння через емоційнепідкріплення. Доситьважливими для формування характеру дитини є стиль спілкуваннядорослих один з одним та з самоюдитиною.
Типологіяхарактерів, як правило, будується на існуванніпевних типових рис. Типовими називаютьсяриси і прояву характеру, які є загальними і показовими для деякоїгрупи людей. Відповідно під типом характеру слідрозумітивираз в індивідуальномухарактері рис, загальних для деякоїгрупи людей. Слідтакожзазначити, щовсітипологіїлюдськиххарактерів, як правило, виходять з ряду загальнихідей. 1. Характер людини формується в онтогенезівідносно рано і впродовжрештижиттяпроявляє себе як більш-меншстійкеособистіснеутворення. 2. Поєднанняособистісних рис, яківходять в характер людини, не є випадковими. 3.Велика частиналюдей відповідно зісвоїмиосновними рисами характеру може бути розділена на типовігрупи.
Типологія, основоположником якої є К. Юнг, пов'язуєхарактеризіспрямованістюособистості і виділяє ряд психосоциотип. Психосоциотип, з точки зору К. Юнга, є вродженоюпсихічною структурою, щовизначаєконкретний вид інформаційногообмінуособистості з навколишнімсередовищем. К. Юнг виділяєчотиритипи характеру:
1. Екстравертний - інтровертний;
2. Раціоналістичний - ірраціоналістіческій;
3. Розумовий (логік) - емоційний;
4. Відчуває (сенсорний) - інтуїтивний.
Акцентуації характеру
А. Є. Личко виділяє наступні типи акцентуацій: гіпертимний, циклоїдний, лабільний, астеноневротичний, сенситивний, психастенічний, шизоїдний, епілептоїдний, істероїдний, нестійкий та конформний.
