Спрямованість особистості — це сукупність стійких мотивів, які орієнтують діяльність особистості, і відносно незалежних від конкретних ситуацій.
Спрямованість особистості є соціально зумовленою і формується шляхом виховання. Вона включає ієрархічно пов'язані між собою форми:
— потяг - найпростіша біологічна форма спрямованості;
— бажання — усвідомлена потреба і потяг до чогось певного;
— прагнення — це бажання при включенні вольового компонента;
— інтерес — пізнавальна форма спрямованості на певний предмет;
— схильність — це інтерес при включенні вольового компонента;
— ідеал — предметна мета, конкретизована в образі чи уявленні;
— світогляд — це система філософських, етичних, естетичних, природничо-наукових та інших поглядів на навколишній світ;
— переконання — вища форма спрямованості, яка розуміється як система мотивів особистості, які спонукають її чинити відповідно до своїх поглядів, принципів, світогляду.