пользователей: 21281
предметов: 10473
вопросов: 178149
Конспект-online
зарегистрируйся или войди через vk.com чтобы оставить конспект.
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Трагедія і комедія

Траге́дія (грец. tragoedia, буквально: козлина пісня) — драматичний твір, який ґрунтується на гострому, непримиренному конфлікті особистості, що прагне максимально втілити свої творчі потенції, з об'єктивною неможливістю їх реалізації.

Слово трагедія ( від “tragos” – “ цап ”, “odе” – “пісня”) буквально означає ‘ цап’яча пісня ’. Є декілька версій тлумачення походження цього терміна.

Перша версія: слово “ трагедія ” означало пісні , присвячені богові родючості Діонісові, які виконувалися хором . Їх виконували сатири , одягнені у цап’ячі шкури , з прив’язаними цап’ячими копитами і бородами . Тому сатирів іноді називали просто цапами , а їхня пісня отримала назву “ трагедія ” (‘ пісня цапів ’).

Друга версія: в жертву приносили цапа під час святкування свята Діоніса і це супроводжувалося співами пісень, які й називалися трагедіями.

Третя версія: під час першої частини ритуалу , присвяченого Діонісу , цап символізував самого еллінського бога родючості , який помирав, щоб воскреснути . Тварина кричала , її останні звуки (“ прощальна пісня цапа ”) і називалися трагедією .

Отже , виникнення трагедії пов ’ язане із культом Діоніса ( серед джерел називають також поховальні пісні). Потім назва перенеслася на драматичний твір , у якому зображені вкрай гострі конфлікти , і який найчастіше закінчується загибеллю героїв.

Особливості трагедії:

зображення глибоких трагічних суперечностей суспільного або побутового життя;

побудова сюжету на гострому зіткненні протилежних соціальних устроїв, суспільних тенденцій, політичних поглядів або моральних переконань;

динамічне розгортання подій, що викликає напруження всіх духовних сил конфліктуючих сторін;

наявність трагедійного героя – людини великих пристрастей, сильної волі, високих поривань, героїчного складу характеру;

трагічне завершення дії, сповнене високої патетики;

діалогічний спосіб викладу художнього матеріалу;

прозова форма (рідше – віршова);

обсяг середній.

 

 

Коме́дія (грец. komodia, від komos — весела процесія і ode — пісня) — драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири викриваються негативні суспільні та побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності чи людині.

За принципом організації сценічної дії розрізняють:

комедії положень, засновані на хитромудрій інтризі;

характерів або вдач — на осміянні гіпертрофованих людських вдач, ідей.

За характером розрізняють:

сатиричну,

гумористичну,

трагікомедію,

комедію дель арте.

Особливості комедії:

-         викриття та висміювання недоліків та пороків суспільного й побутового життя, а також негативних рис вдачі персонажів;

-         зображення подій та характерів у комедійному (сатиричному або гумористичному) плані;

-         відтворення суперечностей між старим, відмираючим і новим, прогресивним, що утверджується в житті;

-         наявність комічного героя;

-         діалогічний спосіб викладу художнього матеріалу;

-         прозова форма (рідше – віршова), обсяг середній.

 

Комедія под. на 2 типи:

-комедія характерів(епоха Відродження) Шекспір

-комедія ситуацій(найдавніший) йде від античн

 

За типом сюжету, комедії можуть бути:

-ліричними

-побутоми

-сатиричними

-іронічними

-героїічними

 

Пафос комічності виникає тоді, коли автор свідомо занижує свої дійові особи до певного середнього рівня, що існує в суспільному житті. Не маючи належних позитивних якостей, дійові особи комедійних творів, однак, претендують на певну значущість у родині, середовищі друзів тощо. Їм притаманне ілюзорне бачення дійсності, вони завжди прагнуть розв'язати свої проблеми способами, які не підходять у даному випадку, оскільки вступають у протиріччя з об'єктивними законами суспільного розвитку.

54.


13.06.2014; 00:20
хиты: 727
рейтинг:0
Гуманитарные науки
литература
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2016. All Rights Reserved. помощь