Визначають наступні засоби створення образів – персонажів:
зображення зовнішності персонажа (літературний портрет);
розповідь про вчинки і поведінку героя, відтворення його внутрішнього світу (роздумів, настроїв, почуттів);
пряма авторська характеристика;
непряма характеристика (відображення внутрішнього стану героя в певний момент дії через повідомлення про його жести, міміку, інтонації);
опосередкована характеристика (наведення відгуків про нього інших персонажів твору);
самохарактеристика (висловлювання персонажів про власну вдачу, смаки, уподобання, інтереси, прагнення тощо);
предметна характеристика (зображення речей, які оточують героя і якими він користується; екскурси в минуле, спогади);
діалоги та монологи(внутрішній монолог - вираження почуттів, внутр.діалог-розмова з собою; це мовленнєва характеристика персонажів);
розкриття індивідуальних особливостей мови (лексичний запас, спосіб побудови речень, улюблені слова, вирази, вживання прислів’їв, приказок, «крилатих слів», манера говорити);
описи (різних видів:портрет, пейзаж, інтер*єр)
ставлення персонажів до Бога, природи, різних людей та подій;
прізвища та прізвиська героїв;
художня деталь(особливий елемент образу).
23.