Види літературних образів.

Найпоширенішими є класифік худ образів за такими ознаками:

1.За предметом зображення

2. За смисловим узагальненням

3. За стуктурою

4. Суб’єктна типологія

1.  За предметом зображення(об’єктивна типологія)

• образи, деталі(деталі побуту, пейзажу, портрету, інтер’єру)

Деталь може стати символом.

• образи-картини(портрет, пейзаж)
• динамічні образи(образи подій, вчинків, думок)

Образ-уявний світ літ.твору.

1. За ступенем узагальнення

• Індивідуальні образи, які свідчать про самобутність автора, його оригінальність

• Типові образи- це втілення загального вираженого через індивідуальне в світлі авторської оцінки

Найповніше типове виступає в епічних та драматичних жанрах. Саме тут ств і типові образи, обставини.

У своєрідній формі типове втілюється і в ліричних жанрах через типові образи-настрої, переживання.

Серед типових образів виділяються загальнолюдські характери, які втратили певне конкретне значення і перетв у психолог типи( Макбет, Отелло).

Психологічні типи- Вічні образи-Прометей.

• Образи-мотиви-це образи, що повторюються в декількох творах, частіше ліричних одного або багатьох авторів(напр., мотив волі святої Шевченка)

Мотив як концентрація почуттів, уявлень, ідей переростає в образ

• Образи-архетипи.Термін і поняття архетипу обгр швейц психолог Карл Гюстав Юнг, який визнач архетип як сліди памяті про минуле людства, відображення досвіду попередніх поколінь.

Стосовно л-ри архетип тлумачиться як ідея, персонаж, випадок, які є універсальними первісними(напр., архетип землі в О. Кобилянської)

• Образи-топоси- це характерні для цілої к-ри певного періоду або певної нації великі одиниці худ простору(напр, топос дороги в О.Гончара).

3. Образи за структурою:

• -автологічні (етимологія) - це такий ХО в якому чуттєвий образ і його знач. належ. до одного кола явищ. Вони створ. словами у прямих знач.

1. Гротеск є особл. різновидом АХО, його ознаки

• Фантаст. основа - тяжіння до особл., незвич., спотворених форм. Зв’зок з карикатурою.
• Поєдн. в одному предм. або явищі несумісних контрасних якостей, що  веде до абсурду.
• Запереч. усталених худ. і літ. норм. Зв’язок з пародією, бурлеском, травестією.
• Стильова неоднорідність (літ. мова поєдн з вульгаризмами) 
• -металогічні (через, після) - такі ХО, де чуттєвий образ і ідея належ. до різного кола явищ. (прикл.: Психол. пейзаж)

1. Символ (багатозначний)
2. Алегорія (однозначна, потребує авторської ремарки)