1. У виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров’я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит свідка чи потерпілого здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворого свідка, потерпілого в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.
Неприбуття сторони, що була належним чином повідомлена про місце та час проведення судового засідання, для участі в допиті особи за клопотанням протилежної сторони не перешкоджає проведенню такого допиту в судовому засіданні.
Допит особи згідно з положеннями цієї статті може бути також проведений за відсутності сторони захисту, якщо на момент його проведення жодній особі не повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні.
2. Для допиту тяжко хворого свідка, потерпілого під час досудового розслідування може бути проведено виїзне судове засідання.
3. При ухваленні судового рішення за результатами судового розгляду кримінального провадження суд може не врахувати докази, отримані в порядку, передбаченому цією статтею, лише навівши мотиви такого рішення.
4. Суд під час судового розгляду має право допитати свідка, потерпілого, який допитувався відповідно до правил цієї статті, зокрема у випадках, якщо такий допит проведений за відсутності сторони захисту або якщо є необхідність уточнення показань чи отримання показань щодо обставин, які не були з’ясовані в результаті допиту під час досудового розслідування.
5. З метою перевірки правдивості показань свідка, потерпілого та з’ясування розбіжностей з показаннями, наданими в порядку, передбаченому цією статтею, вони можуть бути оголошені при його допиті під час судового розгляду.
1. Коментована стаття запроваджує новий інститут - допиту свідка чи потерпілого
слідчим суддею під час досудового провадження, якщо існують або раптово виникли
обставини, що можуть унеможливити допит вказаних осіб під час судового провадження.
Існування цього інституту є винятком із загального правила про безпосередність
дослідження доказів, відповідно до якого суд повинен дослідити докази безпосередньо; не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених
КПК (ст. 23 КПК).
Закон передбачає проведення допиту слідчим суддею тільки у виняткових випадках. До
виняткових закон відносить такі випадки, коли є небезпека для життя та здоров'я свідка чи потерпілого, особа захворіла на тяжку хворобу, а також є інші обставини що можуть бути перешкодою для допиту в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань.
Стаття закріплює можливість допиту (в тому числі одночасного допиту вже допитаних
осіб) слідчим суддею тільки потерпілих чи свідків. Клопотання про проведення допиту в
судовому засіданні під час досудового розслідування може заявити сторона кримінального
провадження слідчому судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого
здійснюється досудове розслідування.
Оскільки в клопотанні перед слідчим суддею порушується питання про проведення
слідчої дії - допиту або одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб (очної
ставки), то у випадку подання такого клопотання слідчим воно повинно бути погоджено з
прокурором (п. 5 ч. 2 ст. 40 КПК).
У клопотанні слід зазначити: короткий виклад обставин кримінального правопо-
рушення, у зв'язку з яким воно подається; правову кваліфікацію кримінального право-
порушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну
відповідальність; виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання; особу, яку необхідно допитати, та її процесуальний статус. Якщо заявляється клопотання про
одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб, то слід назвати цих осіб, їх
процесуальний статус та вказати, у чому саме, на думку особи, що подає клопотання,
виявляються розбіжності в їхніх показаннях.
До клопотання також можуть бути додані копії матеріалів, якими обґрунтовуються
доводи клопотання (довідка лікаря про тяжку хворобу, відомості, що вказують на
небезпеку для життя чи здоров'я свідка чи потерпілого, тощо).
Відповідно до закону клопотання, що подається до суду і може бути предметом
розгляду слідчим суддею, підлягає обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі
документообігу суду, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день
його надходження. Визначення слідчого судді для конкретного судового провадження
здійснюється автоматизованою системою документообігу суду в порядку, передбаченому
ст. 35 КПК.
Допит свідка чи потерпілого здійснюється слідчим суддею у судовому засіданні в місці
розташування суду або перебування хворого свідка, потерпілого в присутності сторін
кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового
розгляду (ст. 352 КПК).
Сторони повідомляються про дату, час і місце проведення судового засідання від-
повідно до вимог ст. 111 КПК. Разом з тим неприбуття сторони, що була належним чином
повідомлена про проведення судового засідання, для участі в допиті особи за клопотанням
протилежної сторони не перешкоджає проведенню такого допиту.
Сторона обвинувачення може заявити слідчому судді клопотання про проведення
допиту свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні при
наявності до того підстав навіть у тому випадку, якщо на момент його проведення жодній
особі не повідомлено про підозру в цьому кримінальному провадженні, тобто відсутня
сторона захисту.
2. Якщо необхідно допитати тяжкохворого свідка або потерпілого під час досудо- вого
розслідування, слідчим суддею може бути проведено виїзне судове засідання.
3. Суддя, який розглядає справу у судовому розгляді, при ухваленні судового рішення
може не врахувати докази, отримані слідчим суддею в ході проведення допиту (допиту
двох чи більше вже допитаних осіб), проведеного за клопотанням сторони кримінального
провадження, лише навівши мотиви такого рішення.
4. Суд, який розглядає справу в судовому провадженні у першій інстанції, має право
допитати свідка, потерпілого, які вже були допитані слідчим суддею на стадії досудового
розслідування за клопотанням сторони кримінального провадження, якщо визнає це за
необхідне, зокрема, у випадках, якщо такий допит проведений за відсутності сторони
захисту або якщо є необхідність уточнення показань чи отримання показань щодо
обставин, які не були з'ясовані в результаті допиту під час досудового розслідування.
5. Якщо у судді чи сторін кримінального провадження під час судового розгляду
виникають обґрунтовані сумніви щодо правдивості показань свідка, потерпілого, наданих
слідчому судді під час досудового розслідування, ці показання можуть бути оголошені
після його допиту в судовому розгляді з метою перевірки та з' ясування виниклих
розбіжностей.
