Політична партія - це організація, що об’єднує на добровільній основі найактивніших представників тих чи інших класів, соціальних верств та груп. В сучасній Україні ідеї політичного плюралізму і багатопартійна політична система дістала своє закріплення на конституційному рівні, який виражається в признанні права громадян на об’єднання в політичні партії і громадські організації, організації суспільного життя на принципах політичного, економічного і ідеологічного блага. Політичні партії в Україні намагаються сприяти формуванню і вираженню політичної свободи громадян, приймають участь у виборах. Крім Конституції статус політичних партій в Україні закріплено в Законі України “Про об’єднання громадян”, а також у виборчому законодавстві. Згідно з інформацією
Міністерства юстиції України на травень
2010 року в Україні офіційно зареєстровані 180 політичних партій. В останніх виборах до Верховної Ради брали участь 107 політичних партій, 16 з яких стали парламентськими. Основними є:
Українська республіканська партія «Собор» (заснована
5 листопада 1990)
Комуністична партія України (
5 жовтня 1993);
Партія захисників вітчизни (
7 липня 1997); Партія регіонів (6 листопада 1997);
Українська соціал-демократична партія (
12 грудня 1998);
Народний союз «Наша Україна» (
22 березня 2005);
Громадянська партія «ПОРА» (23 березня 2005). Партії об’єднуються у блоки:
Блок Юлії Тимошенко (
Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»,
Українська соціал-демократична партія,
Партія «Реформи і порядок»);
«Наша Україна — Народна самооборона» (
Народний союз «Наша Україна»,
Народний рух України,
Українська республіканська партія «Собор»,
Партія «Християнсько-демократичний союз»,
Партія захисників вітчизни,
Політична партія «Вперед, Україно!»,
Українська народна партія,
Громадянська партія «ПОРА»,
Політична партія «Європейська партія України»);
Блок Литвина (
Народна партія,
Трудова партія України). Питання взаємин інститутів влади і громадянського суспільства – це одне з корінних питань соціуму, від якого залежить його політична облаштованість і стабільність. Це пов'язано з тим, що громадянське суспільство визначає зміст інститутів влади, а характер інститутів влади, у свою чергу, впливає на розвиток громадянського суспільства. Не існує єдиної й універсальної моделі взаємодії громадянського суспільства і інститутів влади, проте в основі лежить роль демократичної держави, як уособлення влади і представника громадянського суспільства. Взаємодія між інститутами влади і громадянським суспільством є важливим у визначенні умов економічної, професійної, політичної та соціальної діяльності громадян. Хоча основною функцією громадянського суспільства є захист індивідів від надмірного втручання держави в їхні справи, його власний розвиток та сприятливі умови великою мірою залежать від основних характеристик держави.Таким чином, громадянське суспільство й держава в її владно-інституціональному розумінні являють собою дві невід'ємні складові частини однієї структури - сучасного соціуму, які в реальності не можуть існувати одне без одної
