З 1965 р. почалося здійснення економічної реформи з метою прискорення науково-технічного прогресу, інтенсифікації розвитку народного господарства СРСР.Реформа в сільському господарстві передбачала: підвищення закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію; встановлення твердих планів закупівлі сільськогосподарської продукції. За здану продукцію понад план встановлювалася надбавка 50% закупівельної ціни; перерозподіл національного доходу на користь сільського господарства; заходи, що сприятимуть розвитку соціальної сфери села.Проте, істотних змін в аграрній політиці не відбулося - реформа лише дещо "обновила" колгоспну систему.Реформа в промисловості передбачала перехід від адміністративних до економічних методів управління: переведення підприємств на госпрозрахунок: оцінку діяльності підприємств не по валовій, а по реалізованій продукції; створення на підприємствах фондів матеріального стимулювання і т.п.Але, з іншого боку, здійснювалася централізація управління економікою: замість республіканських раднаргоспів, створених Хрущовим, відновлювалася система управління через союзні та союзне
-республіканські міністерства. 95% підприємств України знову були підпорядковані Москві.
Причини провалу економічної реформи сер. 60-х рр.:реформа не торкалася основ адміністративно-командної системи, мала не комплексний характер, не змінювала структурної, інвестиційної політики;партійно-державний апарат не міг, та й не хотів відмовитися від звичних методів управління економікою.З поч. 70-х років темпи економічного зростання уповільнюються. Економіка продовжувала розвиватись екстенсивним шляхом, намітилося постійне відставання в науково-технічному і технологічному процесі від розвинених країн Заходу. Командна система не змогла повністю вписатися в умови, запропоновані НТР, що стало однією із ключових причин спаду економічного розвитку. Продуктивність праці була нижчою, ніж на Заході: у промисловості - у 2р., у с/г - у 5 разів! Низькою була якість вітчизняних то варів. У 1986р. лише 15,9% промислових виробів досягли витої категорії якості.Збільшився бюрократичний апарат. Щорічно апарат управління зростав на 300-350 тис. осіб, досягнувши у 80-х рр. 18 млн. Лише у 1975-1985рр. кількість союзно-республіканських і союзних Міністерств, відомств і державних комітетів збільшилася приблизно на 20%. З'являється "культ сірості" в управлінні державою.Посилилися безгосподарність і безвідповідальність, усе більше заявляли про себе корупція, організована злочинність і "тіньова" економіка.Таким чином, у 70-80-і рр. народне господарство вступило у смугу кризи.В Україні все помітніше виявлялася притаманна колонії структура економіки, що характеризувалася перевагою паливних і сировинних галузей. На споживчий ринок працювало менше 30% потужностей української промисловості (тоді як у розвинутих країнах цей показник досягав 50-60% більше).Економічний потенціал України нарощувався без урахування екологічних факторів. На території нашої держави було збудовано та будувалося вісім АЕС. Україна, яка складала 2,6% території СРСР одержувала більше чверті всіх забруднень
