Війна розколола українські політичні сили і, тим самим, ослабила український рух, У ставленні до війни українські партії зайняли різні позиції.Партії Західної України активно підтримували уряд Австро-Угорщини і Німеччини у війні з Росією, сподіваючись, що у разі поразки Росії держави-переможці допоможуть українцям створити самостійну де рукаву. Уже в перший день війни - 1 серпня 1914р. вони об'єдналися в
Головну Українську Раду (ГУР) з метою мобілізувати сили українців для війни з Росією. На заклик ГУР 6 серпня 1914р. з добровольців - молодих вихованців організацій "Сокіл", "Січ", "Пласт " - був сформований
легіон Українських Січових Стрільців чисельністю 2,5 тис. чол. Полк УСС було визнано найстійкішим в австрійській армії. Після війни він брав активну участь в українській національно-демократичній революції 1917-1920 рр.Партії Наддніпрянської України поставилися до війни неоднозначно; більшість українських партій, в т. ч. частина УСДРП на чолі з С.Петлюрою, керівництво ТУП підтримали Росію у війні; частина ТУП (його Київська рада) пропонувала українцям дотримуватися у війні нейтралітету;частина УСДРП на чолі з В.Винниченком засудила війну і виступила за поразку Росії; найбільш вороже настроєні щодо Росії соціалісти (УСДРП, "Спілка") емігрували до Західної України і створили у Львові 4 серпня 1914р.
Союз Визволення України - СВУ. Серед них - В.Дорошенко, Д.Донцое, М. Меленевський, М.Залізняк, А.Жук. Своєю метою СВУ проголосила утворення самостійної української держави і для її досягнення вирішила співробітничати з Німеччиною та Австрією проти Росії
.