Перша та друга Думи були розпущені царем, оскільки виявилися занадто "лівими". Маніфест про розпуск другої Думи 3 червня 1907р, прийнято вважати кінцем революції, бо він обмежив політичні свободи, проголосив новий антидемократичний закон про вибори і початок репресій проти учасників революції. Багато здобутків національного руху були ліквідовані. Царизм знову перейшов до політики національного гноблення українського народу. У багатьох українських губерніях було введено “воєнний" або ж "особливий" стан: заборонялися будь-які збори, наради, навіть не дозволялося збиратися декільком особам у приватних квартирах, різко зросла кількість арештів, масових заслань без суду і слідства, погромів профспілок, заборони демократичних видань, панували воєнні суди зі спрощеною формою судочинства.Досить відчутним був наступ реакції у культурній сфері - заборонялося студентам брати участь у будь-яких зібраннях, ліквідувалася автономія вищих навчальних закладів. Посилення національного гніту - Уряд заборонив викладання українською мовою у школах, не дозволялося у школах співати українських пісень, декламувати вірші українською мовою, виконувати національні мелодії. З 1907 по 1910рр. тривав період реакції - жорстокого переслідування опозиційного та українського руху. Головним прихильником цієї політики був міністр внутрішніх справ, а згодом - голова уряду Росії П. Столипін. У Росії з 1906 по 1911 рр. з ініціативи П.Столипіна здійснювалася аграрна реформа, яка передбачала: знищення общинного землекористування і перетворення селян на індивідуальних власників землі - фермерів; ліквідація аграрної перенаселеності європейської частини країни шляхом переселення селян у східні райони Росії.В її основі лежали головні ідеї: руйнування селянської общини, дозвіл селянину отримати землю у приватну "власність (хутір чи відруб)," переселення селян у малозаселені райони Сибіру, Середньої Азії, Північного Кавказу. Стрижнем столипінської аграрної реформи була ставка на особисту ініціативу та конкуренцію, які протиставлялися традиційній общинній рівності у бідності.У цілому по Росії реформа не досягла поставлених цілей. Але саме в Україні вона мала найбільший успіх (з общин вийшла майже половина селянських господарств, що сприяло розвитку капіталізму на селі. Україна дала найбільшу кількість переселенців до Сибіру (біля І млн.).Зросли посівні площі, валовий збір зернових, товарність сільського господарства.
