Потреба національного самозбереження, що особливо гостро постала після Люблінської унії, зумовила піднесення української культури. За відсутності держави культура залишалася єдиною цариною, де українці могли боронити свою самобутність. Саме тому культурне життя в Україні XVI - першої половини XVII ст. визначають як національно-культурне відродження. Видатною подією стала поява книг українською мовою. Однією з перших книг, у тексті яких відчувається вплив живої української мови, є Пересопницьке
Євангеліє, створене у 1556-1561 рр. Ще від часів Київської Русі на українських землях великої уваги надавали освіті. За традицією школи діяли при церквах і монастирях. Спеціально підготовлені дяки навчали дітей письму церковнослов'янською мовою, основам арифметики, молитвам, співу. Спочатку такі школи існували в найбільших містах, згодом їхня кількість зростала: у другій половині XVI ст. вони діяли у Львові, Стрию, Рівному, Кременці, Заблудові, Володимирові-Волинському, на Житомирщині і т. д. Першою на Україні національною школою вищого рівня була Осторозька Академія, заснована близько 1576-1580 рр. у маєтку князя Константина-Василя Острозького на Волині. У 1631 р. архімандрит Києво-Печерського монастиря Петро Могила заснував так звану лаврську школу. Усвідомлюючи, що головною хибою православних шкіл є низький рівень викладання – православні не дорівнюють католикам за освітою, Могила вирішив організувати школу за західним зразком. Однак Київське Богоявленське братство побачило у лаврській школі свого конкурента. Компромісу було досягнуто шляхом об’єднання 1632 р. обох шкіл в один навчальний заклад, що розмістився у Києві на Подолі. Так народилась Києво-Могилянська колегія, яка згодом перетворилась на академію. У 1633 р. П.Могила став київським митрополитом, таким чином опинившись біля керма всього культурного процесу в Україні. Видатною подією національно-культурного відродження стало розповсюдження друкарської справи, що значно прискорило культурний розвиток в Україні. Першим друкованим твором вважається «Апостол», виданий 1574 р. у Львові Іваном Федоровим. У першій половині XVII ст. найбільшим центром книгодрукування в Україні стала друкарня Києво-Печерської лаври
. Заснував її 1615 р. архімандрит лаври Єлисей Плетенецький. Для потреб новоствореної друкарні він побудував папірню в Радомишлі.
