34. Повстання 1591-1596 рр. під проводом К.Косинського та С.Наливайка.

 У кінці XVI ст. надзвичайно широкого розмаху набуло два козацько-селянських повстання: 1591-1593рр. під проводом гетьмана реєстрових козаків Криштофа Косинського (охопило Київ­щину, Брацлавщину, Поділля, Волинь) та повстання 1594-1596рр. під проводом сот­ника надвірних козаків князя К. Острозь­кого – Северина Наливайка (охопило майже всі українські землі). Основними причинами першої хвилі народного гніву були посилення кріпосницького та національного гніту (нагадаймо, що «артикули» польського короля Генріха Валуа(1573) та третій Литовський статут (1588) фіксували остаточне оформлення кріпосного права); енергійна експансія шляхти на відносно вільні українські землі, колонізовані «уходниками» та запорожцями; зіткнення інтересів шляхетської та козацької верств; намагання офіційної влади Речі Посполитої взяти під контроль козацтво. Повстання К. Косинського(1591-1593)-перший великий селянсько-козацький виступ. Приводом до нього стало захоплення білоцерківським старостою К. Острозьким козацьких земель. Даючи відсіч зухвалому шляхтичеві, загін реєстрових козаків на чолі з К. Косинським у грудні 1591р. захопив замок і місто Білу Церкву. Цей виступ, підтриманий міщанами та селянами, незабаром переріс у масштабний повстанський рух, який протягом 1592-1593pp. охопив Київське, Волинське, Брацлавське і частково Подільське воєводства. Успіхи повстанців налякали офіційну владу. Київський воєвода Костянтин Острозький, зібравши численне шляхетське військо та загін німецьких найманців, у серпні 1593р. завдав поразки козацькому війську у вирішальній битві під П'яткою на Житомирщині. К. Косинський з частиною козаків змушений був відійти на Запорожжя. Зібравши двохтисячне військо, повстанці в травні 1593р. розпочали новий наступ. Під час облоги Черкас загинув К. Косинський (за однією версією під час бою, за іншою - підступно вбитий слугами князя Випіневецького в ході переговорів). Залишившись без лідера, повстанці зазнали поразки. Після першого великого спалаху народної активності 1594р. розпочинається козацько-селянське повстання під проводом С. Наливайка. Повстання Наливайка поставило під загрозу існування польської влади в Україні. Северин Наливайко виношував проект створення незалеж­ного від Речі Поспо­литої українського князівства, У своєму листі і до Сигізмунда III він висунув власний проект улаштування козацтва, що перед­бачав передачу йому земель між Півден­ним Бугом і Дніст­ром, південніше Брацлава, де під його нача­лом мало перебувати 2 тис. чоловік. При цьому під єдиною козацькою юрисдикцією опи­нялася територія від Дніпра до Дністра. Цьо­му плану не судилося реалізуватися: його ав­тор після жорстоких тортур був четвертова­ний. Масштаб повстання викликав серйозне занепокоєння правлячих кіл Речі Посполитої. Придушивши повстання, польський сейм у 1597р. проголосив козаків ворогами дер­жави і прийняв рішення "винищити їх до останку". Але рішення залишилося на папері - здійснити його вже було Польщі не під силу. До того ж, на поч. XVIIст. Польща ув'язнула в майже безперервних війнах з Москвою та Туреччиною і потребувала допомоги козаків.