30. Берестейська (1596р.) унія  та її вплив на подальший розвиток українського суспільства. Утворення братства.Їх роль і місце у збереженні національного етносу.

 Після 1569р. посилився процес покатоличення українського населення. Кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. На захист православ'я виступили братства - міщанські організації, створювані при парафіяльних церквах. Найбільш впливовим було львівське Успенське братство, яке мало функції контролю над духовенством. Спираючись на підтримку константинопольського патріарха, братство активно втручалось у внутрішньоцерковні справи. За структурою братство нагадувало міські ремісничі цехи - мали власний статус, вибірність старшини, прийняття присяги.  Розгортається релігійна полеміка, де талановиті проповідники  працюють на ідею унії. У 1590р. львівський єпископ Г. Балабан виступив за підписання унії. Вони подають заяву королеві Сигізмунду III, і той у 1592р. відповідає згодою. У 1595р. у Кракові папський нунцій схвалює умови унії, і 25 грудня того ж року в присутності папи римського Климента VIII вона була проголошена. Юридичне оформлення унії мало відбутися у 1596р. в Бересті. Але собор одразу ж розколовся на дві частини- уніатську та православну. Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському. Уніатське духовенство урівнювалося з католицьким: не сплачувало податків, отримувало місця у сеймі. Уніатська шляхта могла претендувати на державні посади. Після Берестейського собору починається наступ на інтереси православ'я. Не набагато кращим було становище й греко-католицької церкви. Католицька верхівка розглядала її радше не як самостійну церковну організацію, а як засіб посилення власного впливу.Отож, Берестейська унія не сприяла об'єднанню православних і католиків,але в історії України ці дві церкви міцно пов'язані між собою.