26. Польська експансія на українській землі. Унії. Політичний, соціально-економічний та правовий статус українських земель у складі Речі Посполітой. 

Казимир ІІІ Великий у 1340р. захопив Галич, але боярство на чолі з Дмитром Дядьком на певний час зуміло відстояти самостійність князівства. У продовж 1344-1349рр. Казимир ІІІ  захопив Перемишльську і Сяноцьку землі, Галичину і частину Волині. У результаті війни між Польщею та Великим князівством Литовським Галичина з Белзької землею та Холмщиною опиналися під владою Польші, а Волинь- під зверхністю Литви. Черговий історичний поворот у долі Галичини стався 1370p., коли після смерті Казимира внаслідок династичної угоди цей край перейшов під владу Угорщини. Однак після укладення Кревської унії (1385) Польща знову набирає силу і 1387р. остаточно приєднує Галичину до своїх володінь. Розпочинаються ополячення та окатоличення. На галицьких землях утворюється Руське воєводство, яке згодом перетворилося на провінцію Польського королівства. Латина стає офіційною мовою. Кревська унія стала першою спробою Польщі поглинути Велике князівство Литовське, проте активний опір литовської, української та білоруської знаті зашкодив втіленню цього задуму. Опозицію очолив литовський князь Вітовт, але і йому після нищівної поразки від татар 1399р. довелося дати клятву на вірність Ягайлові. У 1401р. він підписує договір, відповідно до якого великокняжа влада в Литві та землі, у тому числі українські, після смерті Вітовта мусили повернутись Ягайлові. У роки "Великої війни” 1409-1411рр. Польща й Литва виступили союзниками у боротьбі проти Тевтонського ордену. Кульмінаційним моментом цієї війни стала Грюнвальдська битва (15 липня 1410р.). Союзне військо, у складі якого були і полки із українських земель, розгромило хресто­носців. У 1413р. було підписано Городельську унію, за якою Велике князівство Литовське ви­знавалося незалежною державою, хоча зверхність Польщі над ним зберігалася. Однією з умов Городельської унії було зрівняння в правах шляхти католицького віросповідання Королівства Польського та Великого князівства Литовського. Після смерті Вітовта, коли на князівський трон у Литві сів Свидригайло, Ягайло з великим польським військом рушив 1431р. на Волинь з метою максимального проникнення в українські землі. Чергове польсько-литовське протистояння закінчилося перемир'ям, відповідно до умов якого західне Поділля відходило до Польщі, а східне- залишалося під контролем Литви. Завоювання супроводжувалося активною полонізацією: у Галичині було утворено три воєводства - Руське, Бєлзьке та Подільське. З 1434 р. в руських провінціях було запроваджено польське право, нав'язано польський адміністративний апарат, створено шляхетське самоуправління.