23. Культура Галицько-Волинської держави.

 1) Усна народна творчість, освіта і писемність. Найцікавішим в цьому плані є драматичне оповідання про осліплення теребовлянського князя Василя Ростиславича братами Святополком і Давидом. Оригінальною високохудожньою писемною пам’яткою ХІІІ століття є Галицько-Волинський літопис.. Він охоплює події з 1201 по 1292 рік. 2) Архітектура і містобудування. У рукописних згадках того часу яскраво змальовано, як були збудовані у той час і пишно прикрашені холмські церкви. Справжнім меценатом в ділі будування й прикрашання храмів став Володимир Василькович. Можна бачити в ньому впливи візантійського, романського й готичного стилів в архітектурі й орнаментиці. На березі Дністра до нашого часу збереглася церква Пантелеймона (близько 1200р.) Найбільшим храмом стародавнього Галича був згаданий Успенський собор. 3) Живопис, художні ремесла. В Галицько-Волинському літописі серед багатьох цікавих історичних подій та імен згадуються три тодішні галицькі діячі культури - "премудрий художник" Тимофій, "хитрець" Авдій і "словутний співець" Митуса. Другим відомим діячем культури часів Данила галицького був скульптор Авдій. Митуса, що жив спочатку в галичі,а потім в Перемишлі. Галицько-волинські ікони особливо цінувалися у Західній Європі. Розвиток культури в Г-В кінязвстві сприяв закріпленню історичних традицій Київської Русі.